Юначки з гуртка «Сови майбутнього» (Вроцлав) поділилися враженнями від Рейду

Пл. прих. Катруся Качмар:

Протягом 4 днів минулого тижня я брала участь у дев’ятому Рейді в горах, який був організований Пластом Польщі.

У четвер, 13 жовтня 2021 р. мене мама завезла до будинку харцерів у Вроцлаві, де ми мали ночувати. Там були пластуни з різних міст Польщі, від молодшого юнацтва до старших пластунів. Деякі вже були на Рейді, а деякі – ні. Ми прокинулися о 4:15 і поїхали до Єленої ґури. Там ми почали мандрувати з нашими важкими наплечниками.

Ми довго ходили по горах і дійшли майже до чеського кордону. В той перший день ми ходили так високо в горах, що сніг падав досить сильно. Після того ми довго йшли вниз. Було вже дуже темно, коли ми зупинилися перекусити. Казали, що ми вже пройшли 27 кілометрів і ще мали трохи йти. Врешті решт, близько 12 години ночі ми дійшли до маленького дерев’яного будиночка, де ми мали ночувати. Ми повечеряли і лягли спати.

Наступний день був легший. Ми спустилися до Єленії ґури і трохи відвідали місто. Ввечері до нашої групи приєдналося новацтво з батьками. Новацтво ходило на легші і коротші мандрівки. Провід сказав, що разом з батьками новацтва нас було 40 учасників рейду, найбільше з усіх попередніх років.

Наступні 2 дні теж були дуже класні. В останній день ми відвідали Кольорові Озера, які мені дуже сподобалися.

Мені здається, що мої ноги тепер набагато сильніші і моя спина теж. Я би дуже хотіла поїхати на наступний Рейд!

*

Пл.прих. Ніка Солонинка:

Від 14 до 18 жовтня 2021 відбувся Рейд, який був проведений українською організацією “Пласт Польща”. Там пластуни по горах ходили і зараз одна з учасниць рейду нам про це розкаже нам про це розкаже:

– У нас була дуже приємна атмосфера і дуже класний провід. В перший день ми пройшли майже 27 кілометрів, Я перший раз в житті стільки пройшла). Це було дуже тяжко, але ми це зробили!!! Не дивлячись на те як би нам тяжко не було, ми подолали цей шлях. Завдяки чому до речі побачили прекрасні краєвиди, які людині навіть наснитися не можуть!

– А що там з проводом?

– А наш провід був просто найкращим!

Вони дуже про нас турбуватися, а коли було треба вони могли бути для нас не стільки дорослими, а просто друзями, які можуть дати пораду або просто щоб побазікати! Ще завдяки рейду я познайомилася з дуже файними в милими людьми. Також я вивчила гарні пісні пластунів, завдяки яким наш шлях ставав легше).

Мені дуже сподобався цей рейд, в наступному році обов’язково постараюся приїхати знову. З новими силами та знаннями. Наступний рейд чекай!!! 🙂

*

Пл.прих. Дар’я Яковенко:

Моя мрія здійснилася, я поїхала з подругою Нікою та Пластом в гори, я відчувала себе дорослішою, бо я була без батьків.

Першого дня було дуже складно, спочатку ми мали здолати понад 10 км. Але через складні погодні умови ми змушені були змінити свої плани і піти не по хребту гори, а навколо гори і тому дуже збільшилась кількість кілометрів.

Також мені ускладнював подолати таку відстань дуже важкий наплічник, і я підвернула собі ногу так, що вже не могла йти. Але коли ми вже прийшли, я була горда, що стільки пройшла. Коли ми вже прийшли до місця ночівлі, всі пішли гуляти містом, а я Нікою залишилися в сховищі. І цього вечора приїхали новаки.

На наступний день ми з Нікою і новаками поїхали на автівках до парку, а потім – до гір. Увесь час ми ходили з новаками по горах, а потім зустрілися з юнацтвом.

По вечері ми лягли спати, на ранок ми швидко почали збиратися, щоб “рятувати Марту, яку вкрали духи і сховали її на Кольорових Озерах”. Там було дуже гарно, особливо блакитне озеро захоплювало дух. Потім ми пішли пакувати речі і прибирати сміття. Коли вже всі прийшли до вокзалу ми побігли на потяг і поїхали додому.

Мені дуже сподобалося в цьому Рейді.