30 листопада 2019 р. відкрито меморіальний барельєф на честь Івана Чмоли в м. Боярка
У суботу, 30 листопада 2019 року о 13:00 на стіні вокзалу станції Боярка в околицях Києва урочисто відкрили та освятили меморіальний барельєф на честь українських воїнів, які героїчно обороняли станцію Боярка та фастівську залізницю від наступу російсько-більшовицьких окупантів 12–15 лютого 1919 року.
Командував українськими воїнами у тому бою засновник українського скаутського руху – Пласту, полковник Корпусу Січових стрільців Армії УНР Іван Чмола.
У відкритті барельєфу взяли участь пластуни з різних куточків України, учасники сучасної російсько-української війни, жителі Боярки та військовий оркестр, а також військово-історичні реконструктори, які були одягнені та озброєні так само, як і вояки Корпусу Січових стрільців Армії УНР, які обороняли станцію Боярка сто років тому.
Також на відкриття меморіального барельєфу спеціально зі США приїхав онук одного із засновників Пласту і командира оборони станції Боярка полковника Івана Чмоли – Богдан.
Барельєф на честь українських героїв створено за кошт пожертв, які пластуни збирали впродовж трьох місяців. Створив барельєф відомий український скульптор Олександр Михайлицький.
Довідка:
4 лютого 1919 року Армія УНР не втримала столиці і до Києва увірвалися російсько-більшовицькі окупанти.
Українське військо розпочало відступ у бік Фастова. Уряд України –Директорія – відступив до Вінниці, яка стала тимчасовою столицею.
З 12 лютого українські підрозділи займали оборону на станціях фастівської залізниці і намагалися стримати наступ більшовиків. 14 і 15 лютого підрозділи Армії УНР утримували оборону безпосередньо на станції Боярка.
Російсько-більшовицькі окупанти завдали кілька потужних ударів по оборонцях Боярки. У цих боях за станцію Боярка втрати Армії УНР вбитими, раненими, покаліченими і дезертирами склала 500 старшин і козаків.
Втрати більшовицьких окупантів ще більші.
Пізно ввечері, 15 лютого, на Стрітення підрозділи Армії УНР, виконавши бойове завдання, почали відступ на станцію Васильків, де ще протягом двох днів – 16 і 17 лютого – хоробро протистояли більшовицьким окупантам.