Крайові пластові табори в Україні: «Вовча Школа»

Крайовий еколого-вишкільний табір «Вовча Школа», цьогоріч відбувся вже вдесяте. Традиційно його учасники таборують неподалік скельного замку княжих часів — Тустань, в заповідній зоні сколівських Бескидів. Про легенду, щораз цікаві заняття, мандрівки і активітети, класний провід та інструкторів цього табору написано чимало. А ще більшої популярності йому додають чудові спогади і враження його учасників. Саме це, мабуть, і спричинилось до того, що юнацький табір з аналогічною легендою відбувається тепер і на оселі «Писаний Камінь» у США. Ось і зараз пропонуємо вашій увазі кілька вражень про цьогорічну «Вовчу Школу», якими поділились учасники у соціяльних мережах:

***

12 днів сміху, сонця, емоцій, 12 днів природи, скель і пригод. Тому сказати, що “Вовча школа крутий табір – це нічого не сказати”, як жартували учасники.

Вовча школа – це легенда, що оживає. Щораз по-новому, щораз в інших лицях, проте з незмінною атмосферою, в якій кожен відчуває себе частинкою великого дружнього кола. Заняття на скелях, астрономія, змаги та ночівля в шелестах, співи, ватри, іменування – це все калейдоскоп подій, який може й забутися з часом, але жодним чином не забудуться ті емоції, які вони викликали.

Описати Вовчу школу кількома словами – надто мало, описати на кількох сторінках – це затушувати за словами всі емоції. Найкраще передати атмосферу можуть ті, хто це все пережив, в кого слова йдуть з самого серця – просто так, не для новини, не для ефіру і не тому, що треба, а тому, що хочеться писати, ділитися і розповідати.

***

Ніколи не знаєш як життя закрутить і куди ти потрапиш наступного дня 🙂 Завершилась ювілейна 10-та, а моя 5-та Вовча Школа.
Особлива подяка куреню Сіроманці, за те що започаткували і плекаєте традицію проводити такий особливий табір для юнацтва.
Велике дякую Volodymyr Posivnuch за той дзвінок, який змінив більшість моїх планів на серпень і відволік від сумних думок про нездійснену поїздку на ЮМПЗ 2017. І за те, що вкотре береш на себе відповідальність за табір, який дарує море емоцій і назавжди залишається в серцях учасників і проводу.
Дякую Nazar Khoroz за ранкові ретро-танці, жартування жартів, наші незмінні підколи один одного і безліч пережитих разом моментів. Хто б знав, що колись отак все складеться і ми знову пліч-о-пліч будемо таборувати. А ще спасибі за ті фрази, які від тебе можна почути дуже рідко, але які потім стають цитатами і згадуються не один рік.
Дякую Natalia Zablotska. Навіть важко виокремити щось одне, бо я дуже звикла до таборування з тобою за ці роки і просто знати, що ти поруч 24/7 – то вже дуже тішить. Твої фрази, жарти, поради, розуміння без слів і підтримка – без того було б важко . Ти чудовий рожевоволосий писар, а ще мені дуже подобається те, як тобі злагоджено вдається підходити до своїх завдань.
Tetyanka Plyatsok, а тобі спасибі за те, що завжди вмієш все холоднокровно оцінити і показуєш той приклад виховництва, на який хочеться рівнятись. За спокій і позитив у найрізноманітніших ситуаціях і за ті короткі, але такі щирі розмови перед сном у наметі.
Ola Huzo, я впевнена, що краще не годують на жодному відомому мені крайовому таборі. Захоплююсь тим твоїм підходом до організації роботи на кухні і ваших з Віталіком ідей, втілених в життя. Дякую за вже пережиті ЗОРЯНІ ночі і ті, що ще в нас попереду.
Віталій Яцишин, відбувши 10-их існуючих ВШ у тебе просто нема тепер шансів зупинятись, мусиш далі їздити 🙂))) Ти саме той, як вже казала Наталка “голос розуму”, який дуже влучно говорить правильні речі в правильний час. З тобою завжди дуже легко та приємно і працювати, і йти зі Східниці до Урича. Окреме дякую за “зоологічний гурток” в штабному наметі і комахо-батли 🙂
Ostap Stopets, у 2011-му році, коли ми були юними і зеленими учасниками нашої ВШ, чи навіть у 2013-му, коли вже більш знайомими були у одному гуртку на КВТ я й подумати не могла, що окрім хорошого компаньйона по таборуванню ти станеш таким надійним другом по життю. Дякую за те, що завжди можна бути впевненою у тобі. Мусимо підтримувати традиції і махнути ближчим часом в Миколаїв! 🙂
Andrij Fedorenko, в якомусь розумінні ти для мене – відкриття цьогорічної ВШ. Той Андрій, про якого я ледь чула раніше, той Андрій, з яким бачилась минулого жовтня у Чернівцях і той, з яким таборувала минулий тиждень – то для мене якісь зовсім різні Андрії. Якраз в таборових умовах найкраще можна розпізнати людину і цей з ВШ – дуже хороший співрозмовник, друг і підтримка. Дякую! 🙂
Roman Pukach ти відносишся до тих людей, яких можна не бачити дуже довго, але з якими завжди дуже приємно знову зустрітись та таборувати. Сподіваюсь, що тепер так буде частіше 🙂 Дякую за цікаві розмови і ті емоції від першої в житті моєї поїздки на мотоциклі, ще й аж на 50 км, з нас вийшла непогана Швидка Пластова Допомога 🙂)))
Elik Genshliak дякую за душевні міжзграйові вогники і звичайно ж, особливе дякую за зірку з неба, то було дуже неочікувано і приємно! 🙂
Оксана Горбачик шкода, звичайно, що не вдалось побувати у Тустані водночас, а прийшлось чергуватись та заміняти одна одну, але дуже тішусь, що ти таки знайшла можливість наприкінці до нас заскочити разом із Славко Масяк. Дякую 🙂
Ганночка Кузьо (Hanna Kuzyo) зустрічі з тобою завжди такі теплі, хоч і не завжди довгі. Але стабільно на ВШ, дякую, що завжди знаходиш час і повертаєшся 🙂
Назар Домбровецький, дякую, що незважаючи на щільний графік знайшов можливість вирватись хоч на один день до нас 🙂
Petro Borys ми так і не перетнулись цього року в Уричі, можна сказати – розминулись буквально на день. Але не уявляю ВШ без тебе, а тебе без скель 🙂 Дякую, що завжди готовий поділитись досвідом і знаннями!
Дякую своїй 2-ій зграї, Альфа-Вовчицям за те, що повернули частинку спогадів з моєї ВШ, де моя зграя за дивним збігом обставин носила таку ж назву 🙂
(Пам’ятаєте, Анна Пущик (Anny Puschyk), Olesia Havryshko, Василина-Катерина Булик, Юля Блашко?)
За те, що разом з вами, Ангелина Кропивницька, Liudmyla Hevko, Anna Andriiv, Антоніна Пилип’юк, Віра Максимець ми пережили ту хоч і нелегку, але таку, що на все життя запам’ятається добу самозарадності 🙂
За те, що ви так виросли за час табору і впевнена, що ще не раз потішите своїми досягненнями у майбутньому! 🙂
5-ій зграї за те, що як і в прямому, так і в переносному значенні завжди були “під боком” і готові допомогти.
Дякую Рома Мигасюк, Роман Пилип’як, Taras Nazar, Левко Сірик, Олег Шалапський – спільні вогники з вами завжди були дуже теплі і класні, а шукати вночі посеред лісу шелест було значно спокійніше 🙂
Sofia Sheluyh дякую, що попри всі хвилювання ти повірила в себе, наважилась їхати і чудово себе показала. Попереду – ще цікавіше 
Дякую всім-всім цьогорічним учасникам, які кожного дня старались, розвивались і стали невід’ємною частинкою нашої вовчої родини 
Не знаю, чи хтось дочитав до кінця, бо сама не очікувала такої кількості тексту від себе, переважно хочеться щоб такі слова говорились вжив, але щось почала писати і не змогла зупинитись. Зате точно знаю, що хочу, щоб кожного року ФБ нагадував мені про це 🙂)))

ст.пл. Ірина Буртик

***

Моя ВШ — то найкращий мій юнацький табір…

Валя Лабарткава 

***

Найкращий табір! Найатмосферніший! Табір, де пройшли одні з найкращих днів мого життя!

З ВШ в ❤️❤️

Анна Жук 

***

Цих вихідних Чорна Перлина/КН мали змогу відвідати ювілейну 10-ту Вовчу Школу, яка уже давно стала такою рідною. Не можу ніяк відійти від того позитиву 🙈😌 та атмосфери, яку створив мега хороший провід). Щиро тішуся за таку файну організацію цьогорічного табору. Провід та учасники – молодці!!!
Уже скучаю за цим вікендом) 💋 Шеф, Лядик і Віталік, Вам дадатковий цьом 😚😚

Соломія Бонецька

***

Нині останній день літа. Воно промайнуло так швидко, що я не встиг спам’ятатись. Це літо для мене було дуууже насиченим: курінний табір к. ч. 107 “Зевс”, станичний новацький табір “Мандри Панди”. Але найяскравішим спогадом стала “Вовча Школа”.
Почну з того, що позитивну атмосферу створили її учасники та провід. Зграї були дружними, дівчата й хлопці підтримували один одного. Наші веселі вогники та ватри, де ми не просто співали, а відривались не гірше, як на різних фестах🎆🎉🎆, гутірки, імпрезки, змаги та ще багато іншого – все це залишиться в моїй пам’яті надовго!)