День Героїв Небесної Сотні — пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Пам’ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інститутській вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Всього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу. День 20 лютого став переломним у ході подій Революції гідності. (Вікіпедія)

З чого все починалось?

21 листопада 2013 року, після того, як уряд Азарова-Януковича оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до підписання угоди про асоціацію України з ЄС, люди вийшли на акції протесту. Того ж вечора на майдан Незалежності прийшло близько двох тисяч осіб.

Проте, безповоротним моментом в українській історії став день трагічного побиття студентів. Це сталося в ніч з 30 листопада на 1 грудня. Саме після силового розгону студентів протестні акції набули масового характеру і переросли з проєвропейських на антиурядові, антивладні. На мітинги почали виходити сотні тисяч українців. І кожного разу кількість людей на майданах по всій країні зростала, а Революція Гідності (листопад 2013 – лютий 2014) набирала обертів.

18-21 лютого – це дні поновлення силового протистояння, саме тоді почались масові криваві зіткнення зі значними людськими жертвами.

18 лютого

На ранок 18 лютого було заплановано “Мирний наступ” — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень президента. Через блокування до кінця робочого дня сесійне засідання так і не почалося.

Силовики прорвавши барикади на Інститутській та Грушевського підступили впритул до Майдану. Близько 19 години почався штурм Майдану з боку Європейської площі. З Інститутської почали застосовувати водомет. Пізніше, біля “Стели” почали застосовувати запалювальну суміш.

Опівночі загорівся Будинок профспілок.

19 лютого

Переговори лідерів опозиції з Віктором Януковичем, що тривали до 2-ї години ночі 19 лютого пройшли безуспішно — Янукович вимагав від протестувальників залишити територію Майдану. Протягом доби ситуація на Майдані лишалася напруженою.

О 2-ї ночі пожежники розпочали гасіння пожежі в Будинку профспілок, проте остаточно загасити пожежу вдалося лише вранці наступного дня.

Тим часом, “Беркут” зайняв позиції біля “Стели”, по вулиці Інститутській та з боку Європейської площі. О 7-й ранку до Майдану дісталися підкріплення з перших двох автобусів з групою підтримки зі Львова. Вони пішли у наступ. З метою оборони протестувальники підпалили шини по периметру Майдану, продовжили розбирати бруківку на Хрещатику та запасатися коктейлем Молотова. Близько 15-ї години зайняли приміщення консерваторії, а 18-ї — головпоштамт та комітет держтелерадіо.

20 лютого

Вранці 20 лютого протестувальники перейшли у наступ. О 8:30 вдалося зайняти приміщення міністерства Агрополітики, близько 10-ї звільнили Жовтневий палац та Український дім. Силовики на вулиці Інститутській стріляли в наступаючих на них прихильників Майдану. До 14-ї години число загиблих становило 35 осіб, а о 17-й повідомлялося про 60 загиблих. Всього під час сутичок загинули 73 протестувальники та 11 правоохоронців. Загалом постраждало понад 600 людей. Того дня було вбито найбільше активістів.

День 20 лютого став переломним у вирії подій Революції Гідності.

21 лютого 2014 року українська влада юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того ж дня відбулися прощання з Героями Небесної сотні.

У результаті кривавих протистоянь активістів та силовиків 22 лютого Верховна Рада відсторонила від виконання обов’язків президента Віктора Януковича. Тоді ж призначили дострокові президентські вибори на 25 травня 2014 року.

Реакція світу

“В Україні не громадянська війна, якщо під таким мати на увазі війну однієї частини народу проти іншої. Ми бачимо війну української влади проти власного народу”, – сказав депутат Європейського парламенту Яцек Саріуш-Вольський.

Президент правозахисної організації Freedom House, Дейвід Креймер, закликав тоді ще президента України Віктора Януковича піти у відставку. Креймер заявив, що життєво важливо, аби Сполучені Штати Америки і Європейський союз наклали візові й фінансові санкції на посадовців винних в ескалації протистояння.

Міністр закордонних справ Франції, Лоран Фаб’юс, заявив 18 лютого, що єдиний шлях політичного вирішення кризи — той, який відповідатиме прагненням українського народу.

Посол США Джефрі Пайєт наголосив, що особиста відповідальність за перебіг подій лежить на президентові Вікторі Януковичу.

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен висловив стурбованість поверненням до насильства в Україні та повідомленнями про смерті в Києві і закликав всі сторони утриматися від насильства і терміново відновити діалог, у тому числі шляхом парламентського процесу.

Глава МЗС Польщі, Радослав Сікорський, заявив, що українська влада і президент Віктор Янукович несуть відповідальність за прийняття рішення грубого силового розгону Майдану.

Міністр закордонних справ Литви, Лінас Лінкявічус, закликав президента України Віктора Януковича негайно вивести війська з центру Києва.

США, відповідно до імміграційного законодавства, скасували візи і заборонили видачу віз приблизно 20 чільним представникам керівництва України та іншим особам, що причетні до повного ланцюжка віддавання наказів вдатися до насильства проти демонстрантів у Києві 18 лютого 2014 року.

Вшанування пам’яті

Після завершення боїв 18-20 лютого в наступні дні тисячі українців вийшли на частину вулиці Інститутської, щоб вшанувати пам’ять загиблих тут героїв Небесної сотні. Вулицю було встелено квітами, а згодом на ній почали з’являтися пам’ятники полеглим.

Розстріл активістів Майдану є одним з найтрагічніших етапів сучасної історії України. В усіх куточках України називають площі, вулиці й сквери на честь Небесної сотні, а також зводять пам’ятники, вшанувуючи героїв Майдану.

 

Зазначимо, що попри все, головним завданням наразі залишається знайти та покарати винних у розстрілі Небесної Сотні. Незважаючи на всі складнощі та час, що минув, рідні героїв все ще сподіваються, що винні постануть перед українським судом та відповідатимуть за злочини проти активістів на Майдані.

Прямий.tv