https://www.facebook.com/stepan.krasilych/videos/728516363877175/

«Вперше в Луквицю я приїхала в 2000 році на пластовий табір «Чота Крилатих», тоді ще все тільки набирало обертів, ми вчились літати на великих важких парапланах і кожна нагода відірватись від землі хоч на трішки і відчути політ була фантастичною. Тут познайомилась з фантастичними людьми, які мої найкращі друзі і досі. І з 2000 року кожного року я хоча б раз буваю в Луквиці, бо це якесь особливо чарівне місце. Тепер, коли все стало більш доступним, параплани легкі і тонкі, з старого вертольоту Oleksandr з товаришем змайстрував симулятора, оселя обжилась будиночками, кухнею, трактором — дітям куди легше і цікавіше таборувати, а нам згадувати юнацькі роки і ще час від часу підніматись у небо.
А на цих вихідних, лави сеньйроів нашого куреня поповнили Mychailo Wynnyckyj і Yaroslav Markevich i коли ввечері ми почали співати і вести філософські розмови про майбутнє України, я згадала той юнацький трепет: відчуття приналежності до товариства інтелектуалів веселунів, яких манить небо», — записала Ольга Герус на своїй сторінці у фейсбук.

 

https://www.facebook.com/ivan.dyriv/videos/1805247312867913/

https://www.facebook.com/ivan.dyriv/videos/1805247509534560/

http://ukrainer.net/lukvytsia/

 

Share This