Прогулька латвійських юнаків та новаків по торф’яному болоті − Український Пласт

Поки у Латвії ще не дуже зимно, 11 жовтня 2020 року, після інструктажу з безпеки, ми з “новими” та “старими” пластунами провели еко-прогульку у передмісті Риги (Саласпілс) в особливому місці — закинутому торф’янику та у лісі навколо нього.

Прогулька була на тему “природознавство” та мала на меті декілька речей:

взнати, “помацати”, відчути, що таке торф’яне болото, чому воно саме таке, а не інакше;
шукати та розпізнавати сліди тварин, знайти їхні нори, спостерігати сліди активної діяльності бобрів;
дослідити болотну рослинність;
пройти 4-5 км по торф’янику та у лісі — із зупинками та “сидячими” сходинами;
по дорозі позбирати сміття, що його залишили інші “туристи”;
насолодитися краєвидами, які побачиш далеко не щодня.

Що вдалося зробити:

Сліди гумаків новаків з рою “Швидкі єноти” та юнаків з гуртка “Хитрий лис” на гнучкій поверхні болота доповнили сліди численних звірів — кабанів, лисиць, зайців тощо.

Від березня цього року у Латвії багато більше людей почали виходити в природу у зв’язку з пандемією та, на жаль, тепер у лісах спостерігається більше сміття. Ми до цього були готові, тому завзято збирали непотріб.

Хочеться сподіватися, що після того, як пластуни протягом 3-5 км несли свої більші чи менші мішки із таким цікавим вмістом, вони навряд чи захочуть колись смітити.

З юнаками провели гутірку на тему, чому варто піклуватися про природу (юнаки були дещо ошелешені, як забруднене довкілля “повертається” бумерангом до кожного з нас, наприклад, у вигляді мікропластику у рибі чи забруднених підземних вод) і як саме це робити на індивідуальному рівні.

А новаки тим часом міркували на екологічні теми у свій, новацький, спосіб.

Бачили (та їли!) брусниці, журавлини, а також верес (агов, вересень!), цікаві плауновидні рослини у великій кількості, мохи (тепер знаємо, що яскраво зелені — небезпечні на болоті!), та на болоті бачили справжні ВІКНА — більшість з нас і не знали, що вони так називаються стосовно болота!

Краєвиди на невеликій території торф’яника були настільки різні, що ми були свідками і “апокаліптичних” картин, і гармонійної краси природи.

Дякую батькам за підтримку!

Готуйсь! СКОБ!