Ironman вважаються одними з найскладнішних одноденних змагань в світі. Ironman складається с трьох послідовних етапів – заплив 3,86 км, велогонка 180,25 км, марафонський забіг 42,195 км. Перший айронмен відбувся 18 лютого 1978 року на гавайському острові Оаху. 

13 серпня 2017 року, в Гамбурзі ст.пл. Володимир Мисак, ОЗО отримав звання “Ironman”. Чому вирішив приймати участь, як готувався до змагань, з якими складнощамі зіштовхнувся, що підтримувало мотивацію в процесі підготовки до змагань читайте в цьому інтерв’ю.

— Як уперше виникла ідея? Чому для тебе це було важливо?

— Я дізнався про те, що такі змагання і така дистанція існуюють 4 роки тому, на той час я вже трохи бігав, велосипед використовував, як транспорт і міг так-сяк плисти брасом (“жабкою”), така дистанція виглядала нереальною для мене, але це було класним викликом. І оскільки я люблю в житті виклики, додав собі в список мрій бажання фінішувати Айронмен.

— Опиши коротенько період підготовки, терміни, цикли, проміжкові (промежуточные) цілі.

— Звичайно, в ході підготовки були важкі і легкі тижні, звичайні тренування чергувались з інтервальними, були включені елементи щоденного і щотижневого відновлення. Протягом перших трьох років я не готувався цільово до Айронмен, але продовжував бігати, інколи плавав, ставив інші цілі – пробіг двічі марафон, більше десяти півмарафонів, в 2016 році з друзями двічі перемогли в забігах з перешкодами, займався скелелазінням і іншими спортивними активностями. В кінці 2016 року мрія про статус Айронмена перетворилась в чітку ціль і з грудня я почав повноцінну підготовку. Це було 8 тренувань щотижня з поступовим нарощенням об’ємів, роботою над технікою кожної з дисциплін. Окрім плавання, їзди на велосипеді та бігу, зусиль, часу та тренування потребували: – вибір, купівля, тестування спорядження, – проходження транзитних зон, – система харчування підчас самих тренувань, – самоосвіта, – мотивація, – впевненість в собі (для проходження важких тренувань і дистанцій), – спосіб життя (правильне харчування, сон, гідратація), – дисципліна і тайм-менеджмент. Основні проміжні цілі були: – півмарафон у Львові в квітні, – HalfIronman дистанція в Чорногорії в травні. 150 км на велосипеді і комбіноване тренування 120 км вело + 20 км біг.

— Що підтримувало мотивацію в період підготовки?

— Бажання досягнути поставлену ціль – найбільший мотиватор. Повна підтримка і допомога дружини робили можливим та комфортним процес тренувань. Звичайно, проміжні цілі і задоволення від досягнутого прогресу також додавали мотивації.

— З якими складнощами ти зіштовхнувся?

— Потрібно чітко розуміти, що досягнення такої цілі, окрім великої кількості часових, емоційних, фінансових ресурсів вимагає реально перебудови ритму і способу життя. Замість слова труднощі, я б сказав, що це були виклики. І звичайно, при подоланні великих викликів – отримуєш велику сатисфакцію Найважчим моментом при підготовці був період пікових навантажень, коли обсяг чистого тренувального часу доходив до 20 годин, тренування стали максимально тривалими, поєднувати такий графік з роботою та життям, звичайно, було непросто.

— Розкажи докладніше про відновлення

— Відновлення включає достатню тривалість і якість сну, щотижневу баню та масаж, наявність легких, відновлювальних тренувань і легких тренувальних тижнів із зменшеним осягом та інтенсивністю тренувань.

— Чи не виникало думки зійти з дистанції? Якщо виникала, то що стримувало?

— Дивно, але це чи не єдиний раз, коли такої думки не виникло жодного разу за дистанцію, такого сценарію я ніяк не розглядав. Насправді, свою роль зіграла правильно побудована тактика проходження траси, на 70-80% зусиль і з відпрацьованою системою харчування та гідратації, що дало гарні показники темпу, але не виснажило організм і по суті, я фінішував більш-менш свіжим, а не в муках, як це часто буває і бувало часто, в тому числі і в мене.

— Що відчув, коли фінішував?

— Що все вдалось.

— Чи задоволений результатами змагань?

— Моєю ціллю мінімум був фініш в межах ліміту часу (15 год. 50 хв.), оптимальним результатом очікував фініш в межах 12 годин, вдалось досягнути цієї цілі, тож, я більш, ніж задоволений, я щасливий.

— Є якісь подальші спортивні плани?

— В людей, які орієнтуються на досягнення є одна біда – вже не можеш зупинитись і ставиш все важчі і важчі цілі, але точно треба мати розумний баланс. Зараз більшої цілі за Айронмен немає, думаю, найближчі кілька років я вернусь в попередній режим з концентрацією на бігові дистанції, але відчуваю, що цим Айронменом великі виклики не закінчаться 🙂

— Яка твоя історія у спорті? Як, чим, і як довго займався? Якому виду спорту віддаєш перевагу?

— З циклічних видів – лише бііг – 4 роки, шосейний велосипед і плавання кролем прийшлось освоювати.

— Коли хтось в твоєму оточенні каже, що планує зробити айронмен, яка перша думка/питання/порада виникають?

— Ми з ще двома друзями разом почали тренуватись до Айронмену, тож щодня обмінювались інформацією і принаймні раз в тиждень зустрічались, допомагали один одному, це насправді виявилось дуже корисною практикою. Іншим друзям і знайомим рекомендую в першу чергу скласти загальний план підготовки і починати комбінувати всі три дисципліни одразу, стратегія “спершу біг, а потім додам вело, а ще згодом плавання” – програшна, але я кілька разів вже таке чув.

ст. пл. Володимир Мисак, ОЗО — чемпіон світу зі стратегічного менеджменту (перемога у складі команди S.T.O.R.M. у фіналі GMC International Final 2010). Володимир Мисак здобув вищу освіту у НУ “Львівська політехніка” за спеціальністю “Логістика”. В 2007 році, ще студентом, розпочав кар’єру в міжнародній компанії Procter&Gamble в якості стажера у відділі логістики. Протягом 2010-2016 років працював регіональним менеджером в L’Oreal, у 2016 році перейшов у ІТ сферу і продовжує кар’єру в SoftServe Smart Solutions на посаді Sales and Business Development Manager. Окрім професійної діяльності, Володимир вже 15 років є пластуном, займається громадською діяльністю і є активним у спорті – десятки разів долав півмарафони, двічі марафонські дистанції, двічі переможець командного забігу з перешкодами “Race Nation” у складі команди “Plast Crew”.

 

 

Share This