Відкриття Пластового Вишкільного Центру в Бучі викликало жваве обговорення не лише у засобах масової комунікації чи в соціяльних мережах, а й серед мешканців Бучі, а також сусідніх міст — Ірпеня, Ворзеля та ін. Чимало з них цікавилися, що ж це за організація Пласт, чи будуть створені нові осередки в їх містах, чи зможуть діти з Бучі та сусідніх міст займатися у новому центрі. І як відповідь на чимало таких питань — велика і багато ілюстрована стаття Д.Костури у виданні Ірпінської міської громадської організації УНР, яку ми пропонуємо вашій увазі.

Пласт. Досягнення, виклики, перспективи

Данута КОСТУРА

 

Україна потребує відповідальних, вихованих, цільних, патріотично-налаштованих молодих людей. А ці якості формуються з дитинства. Пласт може запропонувати дітям заповнити свій вільний час цікавими заняттями. Закінчуючи школу, вони вже будуть сформованими особистостями – середовище допоможе. І чим їх буде більше, тим краще буде і державі, і нам всім.

Скаути і скаутинг

Нація завдячує свої успіхам не так силі своєї зброї,  як силі характеру своїх громадян. Роберт Бейден–Поуелл.

У 1907 році генерал британської армії Роберт Бейден –Пауел, зібравши два десятки хлопців, провів на острові скаутський табір (скаут з англійської – розвідник). Табір виявився успішним і вже через рік у Лондоні вийшла книга генерала «Скаутинг для хлопців». У ній він сформував основні принципи й закони скаутського руху, якими повинні керуватися скаути.

Впродовж кількох наступних десятиліть скаутський рух поширився у всьому світі. Нині до скаутського руху належать  39 млн скаутів. Держави підтримують скаутський рух у своїх країнах, бо він дає можливість виховати добрих громадян, провідників. Скажімо, скаутським рухом в Англії опікується королівська родина. Світовий скаутський фонд очолює король Швеції. Практично всі президенти Америки були скаутами,

Міжнародна Скаутська Рада в Копенгагені прийняла у 1924 р. резолюцію, у якій стверджує, що  Скаутський рух носить одночасно національний, міжнаціональний і універсальний характер. Завдання Руху – дати кожній окремій нації і цілому світові молодь, сильну тілом, духом і мораллю.

Взявши за основу основні принципи і закони скаутського руху, національні скаутські організації багатьох країн ввели у рух свої, національні особливості.

Національні скаутські організації входять до Всесвітньої організації скаутського руху. Раз на чотири роки скаути зі всього світу збираються в одній з країн на своє зібрання – Всесвітнє скаутське джемборі. Влітку 2019 р.  у Західній Вірджінії (США) відбудеться 24-те Джемборі (перше відбулось у Лондоні в 1920 р).

Пласт – українська гілка скаутського руху

Це найбільш чисельніша організація України, яка об’єднує 8 тисяч пластунів різного віку, налічує 137 осередків, які діють у 23 областях України. Пласт планує збільшити кількість пластунів до 2025 року до 20 тисяч.

Пласт діє також в Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США. Пластові групи діють у багатьох країнах, на всіх континентах – там де є українці.

Назва походить від слова «пластун» — так у козаків називали деяких розвідників. У Пласті багато слів запозичено з козацької термінології: булава, рій, станиця, курінь.

Історія

Пласт з’явився в Україні у 1911 році. У його витоках стояли Олександр Тисовський, Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола.  Професор Тисовський розробив систему пластових завдань, які мали виконати пластуни для того, щоб отримувати нові знання та вдосконалювати себе.

Днем народження українського Пласту вважається 12 квітня 1912 року. Тоді 40 пластунів вперше склали Пластову Присягу. Пласт став поширюватися по всій Галичині, завдячуючи, зокрема, і прихильності австрійської  влади.

Рідкісне фото військового вишколу, яке проводив Іван Чмола для перших пластунів у Карпатах в 1913 р.

Під час Першої Світової війни пластуни воювали у лавах Січових Стрільців, .  склали ядро старшинських кадрів новоствореної Армії УНР. Впродовж 1918 року за підтримки гетьмана Павла Скоропадського були створені пластові гуртки при кожній українізованій гімназії у Києві, Фастові, Вінниці, Катеринославі, Каневі.

У 1926 р. митрополит Андрей Шептицький надав пластунам ділянку на горі «Сокіл», де пластуни збудували оселю. Нині вона розбудована, діє пластовий таборовий музей.

17 ремісничий пластовий курінь у Стрию, 1929

У 1928 році польська влада заборонила легальну діяльність «Пласту» на Волині, а у 1930 – на Галичині.

Після Другої Світової війни Пласт почав  розвиватися у країнах, де проживали українці.

Перший пластовий табір на українських землях відбувся після війни у 1989 році.

У 1997 році понад 700 пластунів з 34 осередків відзначали 85 років з дня заснування Пласту на пластовій оселі Сокіл. Там,  вперше у незалежній Україні, відбулась інавгурація почесного пластуна Начального пластуна Любомира Романківа (до речі, він один з десяти винахідників, включаючи Стіва Джобса, портрети яких висять  у Залі національної слави США).

 

Любомир Романків, Начальний пластун у 1997-2016 рр. (фото з Інтернету)

Серед вихованців Пласту: Блаженніший Любомир Гузар, економіст Богдан Гаврилишин, генерал Армії США Микола Кравців, посол США в Україні Роман Попадюк, посол Канади в Україні Роман Ващук, астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, кіноакторка Кетрін Винник,  поет Олег Ольжич, композитор Микола Колеса, режисер Євген Слабченко, письменниця Ірина Вільде, нинішній міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд, Роман Шухевич, Степан Бандера, Микола Плав’юк і багато, багато інших відомих особистостей, які пройшли у дитинстві через Пласт.

Розуміючи, наскільки важливим для держави є виховання фізично і морально здорових молодих громадян, Президент Віктор Ющенко у 2008 р. видав указ «Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні». Крім того, Пласт підписав угоду із Міністерством освіти і науки України.

Відкриття Пластового центру у Бучі, фото автора

Президент Петро Порошенко видав указ «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки». Восени  2018 р. відбулось відкриття «Пластового вишкільного центру» у м. Буча.

Відкриття Пластового центру у Бучі, фото автора

Гуртки, курені, табори

 «Вся діяльність Пласту побудована так, що юнак звикає бачити свою долю на тлі долі його Батьківщини», – Юрій Старосольський 

Відкриття пластового року у Києві, фото автора

Пласт працює на волонтерських засадах.

Відкриття пластового року у Києві, фото автора

Організація  виховує молодь на християнських засадах і стоїть поза партіями та конфесіями, виховує патріотизм, лідерські якості, пропагує здоровий спосіб життя.

На відкритті пластового року у Києві,  фото автора

Пластуни сприймають пластування як гру. Вони придумують і  втілюють у пластунське життя веселі змагання, ігри, квести і флешмоби.  Особливе місце у пластуванні займають табори.

фото з ФБ-групи  Пласт. Ірпінь

 Але щоб мати змогу побувати, зокрема,  у таборі, потрібно готуватись до них впродовж всього пластового року.

В Пласті діти займаються в малих групах – гуртках, відповідно до свого віку.

У гуртках діти займаються  відповідно до свого віку: до 6 років – пташата, 6-11 – новаки, 12 -18  – юнаки. Дорослі від 18-35 – старші пластуни та від 35 – пластуни-сеньйори – є виховниками ( вихователями).

фото з ФБ-групи Пласт. Ірпінь

Гуртки з 6-8 дітей, як правило, займаються з вихователем раз на тиждень по півтори години. Заняття для наймолодших проходять у формі гри, розваг.

У групах до 12 років діти граються у різні пізнавальні ігри, через які отримують певні знання, співають, майструють, дискутують, малюють, вивчають українські  традиції, навчаються як знаходити шлях за знаками, тощо.

фото з ФБ-групи Пласт. Ірпінь

У групах дітей старшого віку більше уваги приділяється  їх саморозвитку. Для цього розроблені спеціальні виховні програми. Діти виробляють у собі позитивні навички, серед яких – здатність дотримуватися правил у грі, робити добрі вчинки, виконувати певні обов’язки, тощо. А ще бути зібраними, привітними, вихованими.

Відкриття пластового року, фото автора

Особливий акцент ставиться на вихованні у дітей  відповідальності, лідерських навичок, на вмінні критично мислити. Діти вже самостійно роблять якісь невеличкі проекти для «Пласту» чи громади. Особлива увага приділяється вмінню працювати у команді. Їм дають можливість самим організовувати якусь частину занять, мандрівок.

Кілька гуртків об’єднуються у курінь.

Старші пластуни гуртуються у курені згідно зі своїми уподобаннями, вибираючи певну спеціалізацію.

А літом наступає час таборів.

Таборів цього року було 210. У них пластуни практично закріплювали ті знання, які отримали на щотижневих заняттях з вихователем. Табір вчить самообслуговуванню, витривалості, вмінню давати собі раду, виробляти впевненість у своїх силах.

Табори для найменших пластунів проводяться у стаціонарних будівлях.

Найпопулярніший вид юнацьких таборів – курінний табір. Це коли пластуни (20-40 дітей з 3-5 гуртків), проживаючи у наметах впродовж двох тижнів, на практиці використовують ті знання, які вони здобули впродовж  року.

Є ще станичні табори. Їх організовує місцевий осередок.

А на  спеціалізовані табори – спортивні, мандрівні, мистецькі, кінні, альпіністські, екологічні, археологічні, пластуни  з’їжджаються з усієї України.

У Крайовому вишкільному  таборі  гартуються лідерські якості молодих людей. Його проходять ті пластуни, які претендують на здобуття найвищого юнацького ступеня у Пласті.

Особливе місце у таборуванні займає ватра – один із найбільш «поетичних» моментів у пластуванні, з ретельно продуманою заздалегідь  програмою, дібраними піснями. Їх співатимуть,  сівши навколо  вогнища. Біля ватри може відзначатися і якась урочиста подія. Про ватри, у яких пластуни взяли участь, говорять як про щось особливо чарівне і тремтливе.

фото з Інтернету

І як тут не згадати слова пісні «При ватрі» Юрія Старосольського, автора книги про пластування  «Велика гра» та автора музики Юрія Пясецького, пластунів-подвижників. Цю пісню виконувала незабутня Квітка Цісик, теж пластунка:

Сіріли у сумерку півночі шатра,

Застиг, мов у чорному безрусі ліс .

Лиш ясним промінням іскрилася ватра

І сипала зорям привіт.

Над ватрою постаті юні, хлоп’ячі,

Заслухані в золото слів, що лились

Про славу минулу, про мрії гарячі,

про волю, що прийде колись…

Окрім таборів, пластуни беруть участь у спортивних змаганнях, змаганнях з пішого мандрівництва, у фестивалі пластової творчості, мистецько-інтелектуальному змаганні «Орликіада», у щорічному міжнародному  скаутському заході «Вифлеємський Вогонь Миру», який розповсюджують по містах України.

Пластова символіка

У Пласті багато уваги приділяється атрибутиці, відзнакам. Пластуни, по відзнакам на однострої  можуть «читати» чого досягнув, яку позицію у Пласті займає інший пластун.  І це мотивує їх до нових звершень на їх рівні.

Пластові  символи – це герб, гімн, пластова присяга, пластове вітання, гасло, пластовий закон.

Герб Пласту – трилиста лілея, гармонійно сплетена з українським тризубом. Три листки лілеї символізують Три головні обов’язки пластуна, а тризуб вказує на те, що Пласт — це українська організація.

 Пластова присяга:

«Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб:
бути вірним Богові й Україні,
допомагати іншим,
жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу».

У  Пластовому законі  є 14 пунктів, де йдеться, що пластун повинен бути, зокрема, чесним, справедливим, сумлінним, ввічливим, врівноваженим.

Перебуваючи у Пласті,  діти проходять ряд етапів, завдання яких  відповідають віку пластуна.  За кожен здобутий етап пластуну  присвоюється відповідний пластовий ступінь і відповідна відзнака.

Лілейка на пластовому однострої означає, що пластун склав пластову присягу і став дійсним членом організації. Дітям цікаво досягати кожен наступний ступінь, адже їх успіх відображається на пластовому однострої.

Пластовий однострій – це довгі шорти або штани ( для дівчат спідниці),  сорочка, хустка, головний убір ( берет або капелюх) і гольф. Форма, розроблена Р. Баден-Пауеллом, майже не змінилася донині.

Пластуни, як і всі скаути,  вітаються один з одним лівою рукою ( бо ближче до серця), почесть віддають правою, а три пальці правої руки, піднесені догори чи до капелюха, означають три частини скаутської обіцянки, які є у присязі.

Звертаючись  один до одного,  пластуни  вітаються гаслом  СКОБ. Скоб – це і орел, якого пластуни взяли собі за символ, і початкові літери, які є абревіатурою слів: Сильно, Красно, Обережно, Бистро. Це гасло означає прикмети пластуна: бути  сильними розумом і тілом, красивими душею, обережними в задумах та планах, бистрими у думці та ділах.

Досягнення, виклики, перспективи

Пластуни за роки незалежності заявили про себе, як про організацію, націлену на майбутнє. Підтримка держави додала Пласту нового імпульсу.

Допомагає пласту розвиватися Опікунська рада Пласту. У серпні вона зібралася,  щоб обговорити майбутнє Пласту до 2030 рок, його роль в українському суспільстві. Опікунська рада формує стратегію Пласту і взаємодіє з владою. Голова Ради –Владика Борис  Ґудзяк.

Владика Борис Ґудзяк, фото з Інтернету

Владиці належить вислів: «Складно бути рибкою у метрі чистої води – потрібно чистити воду довкола». І з цим важко не погодитись.

Народний депутат Віктор  Кривенко, фото автора

Член Опікунської ради Пласту, народний депутат Віктор  Кривенко сказав: «Пластун – людина майбутнього. А Пласт – це  виховання дітей, які хочуть бути українцями,  самодостатніми та свідомими, хочуть розбудовувати Україну, свою родину. Бути успішними. Якби з 1991 року держава фінансувала розвиток Пласту, то не було би війни. Бо був би український культурний простір».

Але не все так однозначно. У Пласт, принаймні, у столиці записатись непросто – не вистарчає вихователів. Тільки у Києві стоять на черзі 500 дітей.

Можливо слід оплачувати роботу вихователів? Одна група пластунів, яким задавала це питання у категоричній формі відповідала: «Ні в якому разі. Тоді це вже не буде Пласт», інша вважала, що вихователю слід оплачувати за час, який проводить з дітьми.

член Головної Пластової Булави (провід Пласту у світі) та Опікунської ради Мирон Спольський, фото автора

Член Опікунської ради Мирон Спольський відповів: «Попробуємо відтягнути цей час. Волонтерство – дуже важливий елемент. Тут питання відданості – віддавати щось громаді, суспільству є дуже важливим моментом у вихованні в Пласті».

Сергій Юзик, член Головної Пластової Булави (провід Пласту у світі), фото автора

Сергій Юзик, член Головної Пластової Булави (провід Пласту у світі), сказав, що держава повинна розуміти, що потрібно стимулювати роботу пластунів-волонтерів, формувати повагу до них. Наприклад, у Франції скаутів-виховників, які їздять з дітьми у табори, стимулюють додатковими відпустками.

Хоча це, мабуть, не особливо вирішить  проблему з вихователями. Нестача виховників, за словами Сергія Юзика, є у всьому світі. Так, в  Англії скаутів  пів мільйона і ще 50 тисяч дітей записані у листі очікування.

Вишкільний пластовий центр у Бучі безперечно добавить вихователів, але вони будуть працювати на сході України. А це вже дещо інші виклики. Там потрібно буде агітувати і  батьків, щоб віддали своїх дітей у Пласт.

Анна  Потеряйко керівник Пласту в Ірпені. Займалася вихованням дітей у Пласті з 19 років у Вишгороді.  Переїхавши в Ірпінь,  почала  вести групу дівчаток, коли була у декретній відпустці.

фото з ФБ-групи Пласт. Ірпінь

В Ірпені  такі ж проблеми з нестачею вихователів, як і у Києві. «Зараз багато дітей новацького віку – від 6 до 11 років хочуть відвідувати гуртки. Особливо їх стало багато після Революції Гідності –  батьки шукали  патріотичне середовище»,- сказала Анна Потеряйко.

Розпитую Анну про Пласт, про виховництво. Розповідає, що  почала пластувати у 17 років. З Пластом познайомив отець Сергій Прудко, пластун. У Пласті познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком. Каже, що пластуни часто одружуються між собою – багато між ними спільного.

фото з  ФБ-групи Пласт. Ірпінь

«Я у Пласті, бо тут і мій комфорт, і постійний вихід з зони комфорту. Бо тут я роблю щось таке, чого не навчили в університеті. І за це я не отримую гроші. Тут чітко розумієш відчуття вдячності і безкорисливості, яке трохи «звеличує» душу. Тут я відчуваю причетність до великого і надважливого, що дає сенс буттю. І я можу цим ділитись», – говорить Анна.

 Ірпінські пластуни проводять заняття, влаштовують ярмарки, де продають свої вироби, які зробили на заняттях у гуртках. Беруть участь у таборах і різних урочистостях, у розповсюджені Вифлеємського вогню, влаштовують ватри.

Вифлеємський вогонь в Ірпені, фото з ФБ -групи Пласт. Ірпінь

Анна вирішила розширити  коло пластунів в Ірпені, виставивши оголошення на різних ресурсах. Прийшли незнайомі активні батьки з дітьми, які шукали такого  середовища. «І це було надихаючим моментом. Ми вчимо і дітей, і їх батьків, як  взяти на себе ініціативу, як провести гру, не побоятися організувати якусь поїздку», – розповідає Анна Потеряйко.

До вирішення проблем з нестачею вихователів можуть долучитися батьки. Для тих, хто не є пластуном – організовуються спеціальні тренінги. На них батьків знайомлять з історією, цінностями і задачами Пласту, з особливостями методики пластового виховання. Можна додатково пройти онлайн курс https://vumonline.ua/course/plast-ukrainian-scouting/

Після опанування цього курсу батьки, при бажанні, зможуть  пройти скорочений тренінг і стати членом Пласту. А як пластові волонтери зможуть взяти участь у багатьох тренінгах, проектах, семінарах.

Більше дізнатися можна на мережевих ресурсах.

Пласт – це та організація, яка дає дуже потужні  сенси, змісти і відчуття причетності до формування  здорового середовища і свідомого  покоління.

Данута КОСТУРА

 

 

 

фото автора

Українська Народна Рада Приірпіння

Share This