Надія Максим’юк: про Пласт і пластунів у Фінляндії

Інтерв’ю з координатором пластового осередку у Гельсінкі (🇫🇮Фінляндія) Надією Максим’юк. Осередок діє від кінця 2018 року.

У 2018 році відбулась презентація Пласту та перші сходини у Гельсінкі. Як ти познайомилась з Пластом і з чого виникла ідея запросити Пласт до Фінляндії?
– Почну з того, що сама я ніколи не пластувала, але знайома з Пластом давно, ще з часів своїх ліцейських років, завдяки багатьом своїм друзям-пластунам. Ще тоді я зауважила, наскільки пластуни різняться від інших однолітків, найперше – своїми гарними манерами, відповідальністю, кмітливістю та оптимізмом. Саме тому я твердо знала, що мої діти обов’язково мають бути в Пласті. Оскільки життєві обставини склалися так, що доля закинула до далекої Фінляндії, де пластового осередку не виявилося, то з’явилася ідея разом з друзями-однодумцями створити тут Пласт власними силами.

– А яка в загальному ситуація з українською громадою та церквою у Фінляндії?
– Українська громада у Фінляндії не надто чисельна в порівнянні з іншими діаспорами нордичних країн, але з кожним роком розширюється та стає більш активною і згуртованою. На жаль, ми почуваємось трохи обділеними на фоні інших громад, бо так вийшло, що ми є єдиною діаспорою в Європі, яка не має ні власної церкви, ні недільної школи. А це, на мою думку, є ті «стержні», навколо яких зазвичай дуже добре розвивається як Пласт, так і сама громада.

– Чи є багато інших українських організацій у Фінляндії?
– Серед тих, які мені відомі, діють Товариство українців у Фінляндії, український театр та громада українців м. Турку. Наразі Пласт функціонує під крилом і за підтримки Товариства українців у Фінляндії.

– А як на діяльність Пласту дивиться посольство України?
– Дуже позитивно. У нас склалися досить теплі відносини з представниками нашого посольства, ми завжди отримуємо всебічну підтримку від них – чи то стосується надання приміщення, чи то поширення інформації про Пласт чи організації спільних заходів. Маємо також доступ до певних грантів, яке надає посольство нашому Товариству.

– Що вам вдалось досягнути за цей рік?
– Мені здається, що як для початківців нам за цей рік вдалося досягнути чимало. Загалом було проведено близько 15 різноманітних заходів, включаючи сходини, цікаві гутірки, незабутнє Свято Весни та дуже тепле Різдвяне свято з Вертепом.

– Як діти сприймають зайняття в Пласті?
– Звісно, кожна дитина особлива, тому сприймає Пласт по-різному – хтось серйозно, як школу :), а хтось як можливість побавитись з друзями. На початку було певне відчуття настороженості, але кожне заняття в нас відбувається через гру, діти всі розподілили між собою дуже відповідальні ролі, є справжнє відчуття команди. Тому зараз впевнено можна сказати, що маємо вже досить непогану «банду».

– То скільки зараз у вас гуртків, роїв?
– На сьогодні діє один новацький рій в кількості 12-ти дітей. Також назбирався один рій пташат, але ще думаємо, яким чином його найкраще можна організувати.

– Ви вже встигли побувати чи познайомитись з іншими пластунами?
– У серпні нам вдалося влаштувати мандрівку до наших шведських друзів-пластунів в Стокгольмі і разом відсвяткувати День незалежності України. А ще на Свято Весни до нас приїжджав друг Данило Максимчук з Відня, який дуже допоміг нам зробити цей захід по-справжньому пластовим!

– Щодо планів на майбутнє? Як думаєш, як найкраще залучити чи прихилити українську громаду Фінляндії до Пласту?
– Плани на майбутнє амбітні – розширити новацький гурток та додати гуртки уладів пташат та юнаків. Але для їх реалізації насамперед мусимо залучити нових виховників, можливо серед найактивніших батьків. Це складно, але реально. Насправді, окрім проблеми браку виховників, в нас ще існує проблема залучення власне самих дітей до Пласту, а точніше зацікавлених батьків.

Найкращим способом вважаю активну діяльність та нагадування про себе в соціальних мережах, поширення інформації через друзів та особисте спілкування. Я вірю, що маленькими кроками, але впевнено і з доброю гадкою, ми досягнемо поставлених цілей. Особливо, коли, озираючись назад, ще рік тому про існування Пласту як такого в нашій громаді не чули, а зараз під егідою Пласту відбувається так багато подій – це дуже надихає!

– Можеш сказати кілька слів про себе?
– Я родом із Західної України (м. Надвірна Івано-Франківська обл.), переїхала до Фінляндії більше 10 років назад, тут народилися мої троє дітей. Працюю на фінську корпорацію у сфері ІТфінансів.

Інтерв’ю записав пл.сен. Андрій Ребрик, ЦМ