Україна змінюється зі зміною кожного з нас
1. Бог і Україна в серці пластуна
Перший обов’язок пластуна – бути вірним Богові й Україні. Як пластуни станиці «Шумськ» сповняють його? Через дію, вчинки, адже «віра без діл мертва». Разом із громадською організацією «Меморіал Південна Волинь», яка активно працює на теренах нашого краю, відроджуючи місця правдивої української слави, пластуни гартують своє серце незнищенністю духу нації.
Нам відкриваються таємниці зраненої землі, зневаженої ворогами, зайдами, вандалами України, без Бога у серці. Вони відслідковували сховки повстанців і звіріли від того, що могли вбити їх, але не знищити.
Восени 2017 року ми відвідали кілька таких місць. 24 вересня в лісі біля сіл Стіжок і Антонівці відбулось вшанування пам’яті підпільниці ОУН Марії Стародуб – «Тетяни», яка народилась 1925р. в с. Грималівка Бродівського району, Львівської області. Вона була підпільною друкаркою і невтомно працювала до 13.05.1950р., коли цього дня близько 19.00 години військові НКВД оточили криївку, в якій, на той час, перебували підпільниці(«Тетяна» і «Ліда»). «Ліда» була важко поранена, а Марія Стародуб загинула.
Такі місця здебільшого знаходять за спогадами місцевих жителів, або ж архівних документів. У с. Літовищі, де 15 серпня 1945 року загинув Божук Дмитро на псевдо “Корінь”(1922 р. н., с. В. Іловиця), провідник кущового проводу ОУН, і двоє невідомих підпільників, ми разом з родичами і о. Миколаєм освятили хрест якраз у День Вчителя (01. 09. 2017 р.). Очевидці розповіли про місце, де була криївка, але ніхто й досі не знає, де лежать їх тіла, бо ворог не давав можливості навіть відспівати і поховати синів, які захищали свою землю, своїх рідних.
Третю таку поїздку ми мали у с. Голибіси (зараз Мирове). У цьому селі на цвинтарі у братській могилі поховано 15 невідомих повстанців, перенесених вночі жителями з рову (знаходиться біля місця розстрілів євреїв), в який скидали тіла привезених з лісів хлопців і дівчат. Очевидці розповідають, що спочатку їх садили біля будинку міліції для впізнання, щоб виявити родичів і винищити усю родину, а потім вивозили і викидали у рів собакам на розтерзання. Їх навіть не присипали землею. Важко слухати такі розповіді, але це потрібно для відновлення правдивої історії. Є припущення, що серед похований на цвинтарі у Мировому – «Герасим», «Вій», Женя Бойко…
І в Стіжку, і в Літовищах, і в Мировому силами організації «Меморіал Південна Волинь», керівником якої є пластун-сеніор Ігор Золотун, встановлені й освячені дубові хрести. Такими хрестами густо вишита наша земля, і їх стає щоразу більше і більше. Земля просить молитви від нащадків «славних лицарів, героїв».
У с. Людвищі є два такі хрести (цієї осені ми також відвідали ті місця). Один стоїть на місці загибелі курінного УПА «Південь» Ананія Присяжнюка – «Герасима». Інший – на могилі 18 українських хлопців із сотні «Бистрого», які загинули в бою з військами НКВС, прориваючись з оточення 6-7 листопада 1944 року.
Нас прикро вразив ще й інший факт – дуже мало сільських жителів приєдналися до нашої поминальної процесії. Натомість, присутність поліції у Людвищах у той день, наштовхнула на прикрі думки щодо атмосфери у цій громаді.
Доки байдужість буде засліплювати серця українців, доти над Україною висітиме «дамоклів меч». У тих убитих молодих людей на колінах треба громаді вимолювати прощення, як це зробила учениця місцевої школи, коли декламувала вірш… Настав час дізнатися нащадкам правдиву історію свого краю.
2. Чар пластування – мандрівки і добрі справи
Осінь 2017 року була дуже багата ще й на інші події. Пластовий рік ми почали традиційно із окружного Свята осені(17-18 вересня). Цього разу воно відбулося в Козівському районі. Дводенна таборово-фестивальна зустріч, яку допоміг організувати агрохолдинг «Мрія», принесла яскраві емоції, нових друзів і нові знання.
13-14 жовтня 2017 року пластуни станиці «Шумськ» взяли участь у молодіжному таборі «Живі історії живої УПА» на території музею під відкритим небом «Штаб ВО УПА «Волинь-Південь», що біля с. Антонівці. Знову нові знайомства, цікаві зустрічі, безліч вражень. Після цієї події в Інтернеті з’явилися захопливі коментарі на нашу адресу від письменників Ю. Камаєва, братів Капранових, які також відвідали повстанський край 14 жовтня. Розуміння важливості справ, які ми робимо, надихають нас
Не можна не згадати і ще одну подію 13 жовтня. Перед від’їздом до табору пластуни станиці «Шумськ» зібралися біля Васьковецької ЗОШ І-ІІ ступенів, щоб взяти участь в освяченні пам’ятної дошки нашій землячці, повстанській медсестрі і поетесі, прабабусі юначки гуртка «Бистрі ластівки» Христини Гук, Ганні Антонівні Ткачук. На цій урочистості пов’язали хусточки бузкового кольору двом хорошим прихильницям пластового руху на Шумщині Хвесюк Мирославі та Гук Галині. Тепер у нас з’явився ще один, так би мовити, улад – пласт-прият. Дякуємо Вам, дорогі подруги, за волонтерську невтомну працю.
Не пропустили ми і шаховий турнір, присвячений Круку-Кропиві, який проходив у Шумську. Ми заспівали разом з учасниками Гімн Націоналістів і поспостерігали за їх грою.
На початку грудня пластуни виконали ще одну приємну місію: підготували разом із воїнами-захисниками з передової відео-привітання з Днем народження повстанській медсестрі Ларисі Томчук(псевдо «Тополя», 91 рік), яка живе у Кременці. Його можна переглянути у соціальній мережі фейсбук в групі «Шумський Пласт».
Також, уже традиційно перед Миколаєм, провели три ярмарки.
Розповсюджували календар зі світлинами пластунів «Антонівці. Нескорені».
Відсвяткували 20-го грудня другу річницю діяльності нашої станиці й отримали багато привітань. Імпрезки, ігри від юначок та квест для проводу потішили усіх. А на завершення смачні торти, прикрашені лілейками. Все, як годиться на Дні народження.
Організували дводенну поїздку до Львова, який другий рік поспіль зустрічає нас гостинно. Чи багато ви знаєте людей, які б приязно прийняли до себе додому більше як 30 людей? Так, у нас є така подруга, пані Мирослава Хвесюк, яка не тільки запросила нас переночувати, а й нагодувала смачною домашньою їжею. Така пластунська родина: братерська і дружелюбна, яка не втомлюється робити добрі справи. Зустріли львівських пластунів, які розносили Вифлеємський вогонь. Побували у церкві на службі Божій, два чудових молодих актора провели для нас шоу-екскурсію вулицями міста. Ратуша, Замкова гора у вечірньому Львові, ялинка, ковзанка, шоколад і карамельки, наші улюблені пісні в автобусі, в’язання вузлів, спілкування, гумор від юнака Валентина Радя – все це ми отримали в подарунок від святого Миколая, бо багато працювали, сповняючи обов’язок пластуна робити добрі справи.
Повернулися додому із масою незабутніх вражень від міста Лева, який щороку по-новому відкривається для нас, уже з Вифлеємським вогнем. Наступного дня (25 грудня) пластунів із звісткою про народження Божого Дитяти чекали у костелі м. Шумська. Так почалася наша місія – найблагословенніше дійство передачі Вифлеємського вогню миру і любові, справедливості і добра українським християнам м. Шумськ, українським церквам Шумського району, а також жителям Ізяславського та Білогірського району Хмельницької області.
Різдвяні свята пластуни нашої станиці провели у прославлені народженого Христа. Юначки із гуртка «Світлоності» організували разом з подругою Вірою Вертеп і радували цим дійством християн с. Васьківці.
Пластуни рою «Совенята», гуртків «Орлиці», «Люди Х» були учасниками Вертепу, який організувала Марія Андріївна Бабій, і по-своєму переповіли історію народження Христа, принісши радість мешканцям м. Шумськ.
Так пластуни станиці «Шумськ» виховують себе у вірності Богові і Україні. Приєднуйтесь до нас! Творити добрі справи – найприємніша місія!
19 січня 2018 р.