ХХ-ий ювілений пластовий табір у Словаччині

Від суботи 1 серпня до неділі 9 серпня 2015 року  відбулася в рекреаційному осередку «Злата Ідка » біля Кошиц ХVІІІ-та Літня школа українознавства та ювілейний ХХ-ий літний пластовий табір “Карпати 2015”.

Як і кожного року, виховники підготували дітям цікаву та насичену програму. Усі учасники були поділені на гуртки, в яких змагалися в різніх забавах, іграх тощо. Крім забави, пластуни звісно пізнавали нове. Виховники їм читали гутірки про культуру та історію українського народу, про історію України, про життя в Пласті. Діти мали курс першої допомоги, картографії та навчилися багато русинських та українських пісень. Кожний день діти вивчали іншу частину історії України – про Трипілля, Київську Русь, Козаків, Галицько-Волинське князівство і т.д. У цьому році до табору завітали також пожежники. Вони показали техніку, з якою працюють, а також показали як загасити пожежу. Усі хлопці відразу захотіли бути пожежниками 🙂

У таборі брало участь 100 дітей від 13 до 18 років та 20 виховників з Словаччини, України та Чехії. Більшість з учасників табору були вже у ньому багато разів, декотрі навіть вже 15.

Табір Карпати 2015 організувала молодіжна організація “Союз скаутів Пласт українсько-русинської молоді Словаччини” із фінансовою підтримкою Уряду Словацької Республіки. Велика подяка належить Оленці та Левкові Довговічам за те, що вони цей табір вже 20-тій раз зорганізували.

Частиною цьогорічного табору був також семінар з назвою «Бути нацменшиною – це наше право», де різні академіки і професори дітям пояснили, які права мають національні меншини в Словаччині, які проблеми вони вирішують і як можуть отримати гроші на різні проекти. Наприклад табори, фестивалі, семінари, воркшопи і т.д.

На останній день табору діти підготували дуже гарну програму для своїх батьків – затанцювали, заспівали і так само задекламували поезії. Коли прийшов час прощання, то у багатьох на очах були сльози.

Але прощалися з надією, що усі зустрінемося на ХХІ літньому таборі «Карпати 2016».

Текст: пл.уч. Міхайло Янко