Кінозал

Ця сторінка Пластової мережі — спроба відслідкувати багатолітню славну історію Пласту, збережену для нас засобами кіно. Історія Пласту — це частина драматичної історії нашої країни останнього століття, де пластуни часто відігравали важливу, часто визначальну роль, це і життєписи чималої когорти великих українців, які виховувались в пластовій організації, або ж творили її. Ця історія є не лише в книгах, альманахах, на дисках і кінострічках — вона і сьогодні твориться, розвивається, додає сторінку до сторінки.

«Кінозал» — спроба зібрати на одній сторінці розкидані у всесвітній мережі інформації про фільми, телепередачі і програми, створені про Пласт і пластунів, створені пластунами, або за участі пластунів. Маємо надію, що вона стане в пригоді не лише пластовим кінолюбам, а й допоможе виховникам цікаво перевести сходини, інструкторам — заняття на вишколах чи презентації для зацікавлених історією українського скавтингу. Перелік укладено за хронологічним принципом.

Щоб переглянути вподобану стрічку, варто просто клікнути на картинку чи серію фільму і перейти на відповідний мережевий ресурс. Очевидно, що ця сторінка буде періодично доповнюватись новими інформаціями. А бажаючі відслідковувати пластові новини, події, акції чи заходи, які знайшли своє відображення в телепросторі чи мережі можуть підписатися на пластовий канал на You Tube.

Приємного перегляду!

33-case

Документальний цикл

«Любомир. Бути людиною»

Без перебільшення можна сказати, що найбільш знаний, шанований і улюблений поміж сучасними пластунами є Верховний Архиєпископ УГКЦ і кардинал пл. сен. Любомир Гузар, ЧК.

 «Я не хочу фільму про себе і не хочу фільму заради себе. Я просто хочу розповісти, як ми жили, щоб молодь це побачила і, можливо, по-іншому подивилась на той історичний пласт і порівняла його з теперішнім»,— відповів Блаженніший Любомир Гузар на пропозицію зняти про нього фільм.

«Любомир. Бути людиною» — це велика розповідь, в якій крізь спогади Блаженнішого Любомира про батьків, дитинство та юнацькі роки, його роздуми про людські цінності та ідеали, показана ціла епоха та розказана історія Української греко-католицької церкви, яка тривалий час перебувала у вигнанні. Історія життя Блаженнішого Любомира відзеркалює життя багатьох українців. У шести серіях розповідається про його життя під час Другої світової війни, еміграцію за кордон та повернення в Україну, щоб служити своїй Батьківщині.

Автор ідеї та сценарист — Леся Харченко, продюсер — Павло Казанцев. Режисер — Олена Мошинська.

1 серія | 2 серія | 3 серія | 4 серія | 5 серія | 6 серія

 

 

37-case

Документальний фільм

«Микола Колесса. Сто років молодості»

«Він — людина, перед очима якої проминуло ціле століття, митець, який спілкувався з особистостями, що вже давно стали історичними. Його ім’я — на сторінках енциклопедій і підручників, його твори — в репертуарі музикантів багатьох поколінь. Микола Філаретович Колесса — живе обличчя історії». (Лідія Мельник)

Життя Колесси, як і всього його славетного роду (рід Колесс — невід’ємна частка Галичини, і є своєрідною ілюстрацією багатьох етапів розвитку культури та науки цього регіону від другої половини ХІХ сторіччя і до нашого часу), тісно пов’язане з рідним краєм. Так, вже з самого дитинства Микола належав до Пласту та приймав активну участь у його діяльності. За це пізніше він був удостоєний однієї з найпочесніших своїх нагород — ордену «Вічного Вогню у Золоті».

Вищу освіту Колесса здобув  за кордоном, закінчивши Празьку консерваторію, де з 1925 року навчався композицїї у відомого композитора і теоретика О. Шіна, а диригуванню — у О. Острчила та Школу вищої майстерності, по класу композиції видатного педагога В. Новака. Повернувшись до Львова, Микола Колесса починає викладати композицію у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка (на сьогоднішній день — Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка). Цей період є найбільш плідним для Колесси, і серед інших творів, позначений такими, як фортепіанні сюїти «Дрібнички» та «Картинки з Гуцульщини», а вершинний доробок композитора в ці роки — яскравий оркестрово-хоровий цикл «Лемківське весілля». Головна особливість творчості композитора — звертання до різних музичних діалектів Західної України, з яких, можливо, найбільш своєрідні: гуцульський, поліський і особливо лемківський. Це стосується не лише обробок та хорових жанрів, а й переважної більшості інших створених ним творів: «Картинки Гуцульщини», «Три коломийки», Перша симфонія та ін.

Колесса був одним із засновників симфонічного оркестру Львівської філармонії, диригентом Львівського театру опери та балету, працював художнім керівником і диригентом хорової капели «Трембіта». А згодом — став фундатором львівської диригентської школи, створивши її теоретичне обґрунтування, викладене у підручнику «Основи техніки диригування». Цей посібник не втрачає своєї актуальності для диригентів вже протягом кількох десятиліть. Окремої теми заслуговує педагогічна діяльність Миколи Колесса. Він, поряд з С. Людкевичем, започаткував Львівську композиторську школу і продовжив себе у цілій плеяді талановитих учнів.

Сьогодні ім’я Миколи Колесси шановане не лише на теренах батьківщини, але й широко за її межами. Його вважають легендою музичної культури та одним за найвизначніших львів’ян усіх часів. За свої вагомі творчі досягнення Микола Колесса здобув звання заслуженого діяча мистецтв України (1951) та народного артиста УРСР (1972). Також, він — лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, академік, кавалер орденів «За заслуги», кавалер ордену Ярослава Мудрого V ступеня, Герой України.

Cтрічку створено на Львівському телебаченні.

 

27-case

Документальний фільм

«Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918-1919»

«Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918-1919» — документально-ігровий фільм від режисера Тараса Химича є продовженням циклу пізнавальних фільмів з історії України першої половини минулого століття. Сюжетна лінія створена на основі спогадів очевидців. В скурпульозних реконструкціях перед нами постає образ українського Січового Стрільця. Через події сьогодення ми можемо краще зрозуміти мотивацію та діяння історичних персонажів.

Це перший в Україні документальний фільм з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K. Тривалість кінострічки — 50 хв. Режисер фільму — Тарас Химич, автор сценарію — Олександр Пагіря, композитор — Любомир Соломченко.

 

34-case

Документальний фільм

«Петро Франко»

Петро Франко — український педагог, письменник, науковець-хімік. Учасник національно-визвольних змагань 1914—1920 (зокрема, військовик-летун УГА). Співзасновник Пласту. Член Наукового Товариства ім. Шевченка. Син Івана Франка.
Петро Франко у 1911–1914 був учителем тіловиховання у філії української Академічної гімназії у Львові. Восени 1911 організовував у своїй гімназії пластові гуртки та проводив з ними спортивно-військові заняття. У 1913 видав книжечку «Пластові ігри та забави». Із 1914 в ступені поручника командував сотнею Легіону УСС. У часі листопадових боїв за Львів Франко з кулеметною сотнею знаходився на Високому Замку.
6 грудня 1918 державний секретар військових справ ЗУНР Дмитро Вітовський підписав наказ про формування Летунського відділу Галицької армії; командиром відділу став поручник Франко. З 1918 сотник Петро Франко вів референтуру летунства в Начальній Команді Української Галицької Армії.
1922 — прибув до Відня, де займався видавничою діяльністю. 1922—1930 — учитель гімназії в Коломиї. У 1931–1936 — працював старшим науковим співробітником у науково-дослідному Інституті прикладної хімії в Харкові. Автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно з галузі переробки молока. 1936—1939 — учителював у гімназіях Львова та Яворова. У 1937 видав працю «Іван Франко зблизька». Під час приєднання Західної України до УРСР був обраний у жовтні 1939 депутатом Народних Зборів Західної України. 1939—1941 — працював деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові.
З початком радянсько-німецької війни у червні 1941 вивезений радянською владою зі Львова на схід. Загинув 28 червня 1941 року при спробі втечі з потяга на станції Прошова біля Тернополя. За іншими даними, загинув в катівнях НКВД влітку того ж року.

Автор сценарію та режисер півгодинного фільму — Т. Каляндрук, Оператор — О. Цибрівський.

 

25-case

Документальний фільм

«Пластуни на війні»

Сюжет телеканалу ZIK про пластунів, які гідно зустріли ворога на Донбасі та новітніх Героїв України; про пластунів-волонтерів, які всіма силами допомагають українській армії; та про пластунів-медиків, які навчають українське військо наданню медичної допомоги, як зберегти особисте життя та життя свого побратима на війні. Чому українським скавтам – пластунам вдалося швидше, ніж іншим, адаптуватися до війни? Наскільки глибоким для пластунів є вислів «праця брата»? Про те, як 100-річний досвід Пласту сьогодні служить Вітчизні дивіться у відео.

Автор цієї програми, яку глядачі побачили в жовтні 2015 року — пластунка, відома волонтерка і журналіст Ірина Вовк, оператори — Ігор Лещук і Кирило Дудка.

15-case

Документальний фільм

«Ніхто крім нас»

«Ніхто крім нас» — фільм про пластуна, спецназівця Євгена Подолянчука (пластове псевдо «Сержант», військовий позивний «Скаут») — старшого лейтенанта, командира групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення. Євген був активним членом черкаського осередку Пласту — Національної скаутської організації України, випускником Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного факультету розвідки, яку закінчив з відзнакою.  Євген загинув у віці 23 роки від осколкового поранення в голову 14 вересня 2014 року прикриваючи відхід бойових побратимів при обороні аеропорту Донецька.

Стрічку створено у 2015 році. Оператор та режисер, монтаж фільму — Володимир Трифонов.

16-case

Документальний фільм

«Віктор Гурняк»

Документальний фільм про пластуна, фотокореспондента, бійця  батальйону «Айдар» Віктора Гурняка, який загинув в бою 19 жовтня 2014 р., в районі 32-го блокпосту поблизу селища Сміле Луганської області. Віктор намагався вивезти поранених на машині з поля бою, але загинув від мінометного снаряда. Протягом останніх місяців свого життя Віктор забезпечував необхідним спорядженням бійців «Айдару» та інших батальйонів, збираючи кошти і закуповуючи необхідні речі, самостійно доправляв допомогу в зону АТО, допомагав із транспортуванням вантажів.
Автор ідеї стрічки: Анастатсія Станко. Оператори: Петро Задорожний, Ростислав Ковальчук. Монтаж: Анна Цигима.

24-case

Документальний фільм

«Зима у вогні»

«Зима у вогні» (повна назва «Зима у вогні: Боротьба України за свободу») — український документальний фільм, знятий Євгеном Афінеєвським. Світова прем’єра кінострічки відбулась 3 вересня 2015 року на Венеційському кінофестивалі. Також фільм був показаний в головному конкурсі на кінофестивалі в Телларайді 2015 та в секції документальних фільмів на міжнародному кінофестивалі у Торонто 2015, де отримав Приз глядацької аудиторії за найкращий документальний фільм. Згодом українська стрічка потрапила до шорт-листу номінації на «Оскар» за найкращий документальний фільм.

«Зима у вогні» показує 93-денний період зими 2013–2014, описуючи події як рух за громадянські права, що перетворюється на підтримувану мільйонами людей революцію і громадянську непокору. У кінострічку увійшли інтерв’ю з протестуючими, записи з місця подій і великомасштабний погляд на конфлікт. Прем’єра фільму на платформі Netflix відбулась 9 жовтня 2015 року.

26-case

Документальний фільм

«Хроніка Української Повстанської Армії 1942—1945»

Документальний фільм у двох частинах розповідає про історію Української повстанської армії 1942—1954 років крізь призму свідчень тридцяти чотирьох очевидців та безпосередніх учасників подій (з понад сто опитаних). Двогодинна стрічка вийшла на екрани восени 2014 року.

Творці стрічки пропонують подивитися на український повстанський рух з перспективи «простих людей», без пафосу, містифікацій та пропагандистських кліше. Усні історії відкривають нетрадиційний погляд на природу боротьби УПА, дають змогу відчути атмосферу та дух епохи, зануритися у вир бурхливих подій.

Історичний нарис у фільмі не претендує на вичерпність, водночас намагається дати відповіді на питання: що змушувало людей йти зі зброєю до лісу, в чому полягав феномен самоорганізованості під час створення УПА, в чому криється причина довготривалості повстанської боротьби і чому залишилися незнищенною ідея, за яку боролися українці. Любов та ненависть, відданість та зрада, героїзм та слабкодухість — все це поєдналося в історії УПА, не залишивши місце тільки для чорних, або білих фарб.

Режисер фільму — Тарас Химич, оповідач — Віктор Власенко, наукові консультанти — Іван Патриляк, Олександр Пагіря, композитор — Любомир Соломченко.

1 серія | 2 серія

22-case

Програма

«Ровесник»

Телевізійна програма «Ровесник» вийшла в ефір 12 квітня 2014 року на каналі УТР. Про патріотичне виховання молоді в Пласті розповідають голова Київського Пласту старший пластун гетьманський скоб Андрій Лузан та всесвітньовідомий економіст, пластун-сеніор Богдан Гаврилишин.

36-case

Документальний фільм

«Оксана Муха: творчий портрет»

Фільм розповідає про життя і творчість Оксани Мухи — української співачки і скрипальки, лауреата Гран-прі першого Міжнародного конкурсу українського романсу ім. Квітки Цісик. Оксана Муха пластувала в одному з дівочих юнацьких куренів у Львові. У 2000 році закінчила Львівське державне музичне училище імемі С. Людкевича, у 2005 році закінчила Львівську національну музичну академію імені Миколи Лисенка. У 2006 році починає співпрацю з Мистецьким об’єднанням «Дударик назавжди», разом з яким записує того ж року компакт-диск «Галичанка», бере участь у концертах та фестивалях, у тому числі міжнародних. У 2010 році видала сольний альбом «Re: sheto», над яким працювала з 2006 по 2008 роки. У квітні 2011 р. отримала Гран-прі I Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик (Львів).

«Оксана Муха – наша друга Квітка Цісик. Квітка Цісик повернулась до нас голосом Оксани Мухи. Щаслива, що талант Квітки передався цій милій тендітній дівчинці…» — сказала тоді  Ніна Матвієнко в своєму інтерв’ю газеті «Високий Замок».

До 100-літнього ювілею Пласту Оксана Муха запропонувала і зреалізувала проект видання CD з улюбленими піснями пластунів. Цей новий збірник під назвою «При ватрі» було презентовано в часі ЮМПЗ у Львові 23 серпня 2012 р. До диску увійшли відомі пісні у виконанні провідних українських співаків та деякі обробки старих пластових пісень.

У 2013 році Оксана Муха разом із Тарасом Чубаєм, «Піккардійською терцією», Павлом Табаковим та хоровою капелою Трембіта створюють музичний проект «Проект Івасюк», в рамках якого провели тур по Україні, що розпочався з 4 концертів у Львові та концерт в Києві. 9 квiтня 2013 року бере участь у проекті «Незабутня Квітка», присвяченому 60-літтю з дня народження Квітки Цісик, в якому разом із академічним камерним оркестром «Віртуози Львова» виконала 8 пісень з репертуару Квітки.

Автор сценарію фільму, знятого ТРК Львів у 2013 році  — Наталія Миронюк, режисер — Анна Якимишин.

1 серія | 2 серія

Програма "Історична правда"

Програма

«Історична правда»

Програма «Історична правда» з Вахтангом Кіпіані вийшла в ефір 16 квітня 2013 р. Гість програми — старший пластун Андрій Котлярчук, дослідник історії Пласту. Програми присвячена святкуванню 101-ої річниці Першої Пластової присяги, яка відбулася у Львові. Також мова йтиме про те, як пластуни та дослідники історії вишукують і зберігають безцінні пластові реліквії. Увазі глядачів «Історичної Правди» ведучий програми Вахтанг Кіпіані запропонує переглянути унікальне відео — зустріч Митрополита Андрея Шептицького з пластунами 20-их років.

23-case

Документальний фільм

«Місія — Свобода»

Якщо охарактеризувати цю стрічку кількома словами, то це 53-хвилинний портрет людини, яка з дитинства усвідомила потребу постійно вчитися і завжди говорити правду, а ще — необхідність відчувати свободу. Життєвий приклад Богдана Гаврилишина, вихованця довоєнного Пласту, який розпочинав свою кар’єру, працюючи лісорубом та офіціантом у Канаді, і став науковцем зі світовим іменем — доктором економіки університету Женеви, почесним доктором у п’яти університетах Канади та України, — надихне молоде покоління глибше пізнавати себе і займатися самоосвітою.

Документальний фільм

Документальний фільм

«Голос в єдиному екземплярі»

Фільм присвячений пам’яті вихованки Пласту, видатної особистості — всесвітньо відомої співачки українського походження Квітки Цісик. 4 квітня 2013 року їй мало б виповнитися 60 років, але через хворобу вона передчасно пішла з життя. Стрічку створено на телеканалі «Інтер». Авторська група: автори сценарію — Леся Вакулюк та Наталя Ковальова, режисер-постановник — Софія Чемерис, оператор-постановник — Герман Федоренко, головний редактор — Антон Нікітін, генеральний продюсер проекту — Ганна Безлюдна.

Документальний фільм

«Велика гра»

У документальній стрічці «Велика гра» йдеться про історію всесвітнього скаутського руху невід’ємною складовою якого є складна, драматична і героїчна історія українського Пласту. Режисер — Олександр Рябокрис, автор сценарію — Андрій Данильченко, оператори — Олександр Войтенко та Олександр Чикальва. Автори фільму спробували розкрити призначення Всеукраїнської скаутської організації та показати особливості пластової методи виховання. Прем’єра фільму «Велика гра» відбулася 30 травня 2013 року на Першому Національному телеканалі. Загальна тривалість фільму 46 хвилин, протягом яких багато пластунів зможуть побачити знайомі кадри з ЮМПЗ 2012 року, «Лісової школи» та парашутного вишколу «Десант».

Документальний фільм

«Симфонія радості»

Документальний фільм «Симфонія радості» висвітлює святкування 100-річчя Пласту у Львові влітку 2012 року. Фільм є спробою художнього відображення форми та духу як Свята – Ювілейної Міжкрайової Зустрічі Пластунів (ЮМПЗ), так і організації Пласт. Режисер фільму — Олег Яськів, оператор-постановник — Мар’ян Боровець. Прем’єрний показ відбувся 9 грудня 2012 року у Львові.

08-case

Документальний фільм

«100 років Пластової ідеї»

Цей документальний фільм, у якому використано рідкісні архівні фотографії, відображує сторічну діяльність і суспільну роль українського Пласту (1911/12 — 2011/12) створено в Канаді в ювілейному 2012 році. Створений на засадах скавтінґу, Пласт був збагачений українською історичною і виховною спадщиною. Режисер та автор сценарію фільму — Таня Джулинська, постановник та автор музики — Роман Луговий.

35-case

Документальний фільм

«Олександр Тисовський»

Одна із серій телевізійного циклу «Наші герої», який виходив на Львівському телебаченні, присвячена засновнику Пласту — доктору Олександру Тисовському. Стрічку створено і показано влітку 2012 року, напередодні святкування 100-ліття створення Пласту у Львові.
Про життя і діяльність природознавця і педагога, творця українського скавтингу розповідають ведуча Ірина Процик, а також пл. сен. Ольга Свідзинська і ст.пл.Роман Лозинський, ОЗО.

17-case

Документальний фільм

«День Першої Пластової Присяги»

Документальний фільм про День Першої Пластової Присяги у Львові, 28-29 квітня 2012 року — із серії фільмів та телепередач про святкування ювілею 100-ліття Українського Пласту. Автор фільму: ст.пл. Ксеня Мединська. Режисер: Леся Рибінська. Оператор: Олесь Гасюк. Ведучі: Ксеня Мединська та Ростик Пужаковський. Фото: Петро Задорожний і Роман Балук.

03-case

Документальний фільм

«Смуга перешкод. Історія Івано-Франківського Пласту»

Документальний 38-хвилинний фільм «Смуга перешкод. Історія Івано-Франківського Пласту» знімався протягом 2012 року і присвячений сторіччю Пласту. Стрічка відзнята за форматом документальних робіт «Discovery», де застосовані сучасні репортажні кадри, архівні відео, художні постановки та інтерв’ю. Над стрічкою працювали: режисери та автори сценарію — Дана Андрухів. Тарас Зень, головний оператор, монтаж — Ігор Гурський, головний актор — Денис Жарков.
Для цієї роботи спеціально були віднайдені та оцифровані унікальні архівні кадри, зокрема на сьогоднішній день найстаріше відео міста Станіслав (1944 р.), відео з Митрополитом Андреєм Шептицьким серед пластунів (1930 р.), вимарш пластунів у Хусті (1936 р.).
Основну дикторську начитку для «Смуги перешкод» здійснив барабанщик гурту «КораЛЛі», музичний редактор радіо «Західний полюс» — Віктор Кукуруза. Додаткові фрагменти також начитав письменник Тарас Прохасько та лідер гурту «Кому Вниз», один з найвідоміших дикторів України — Андрій Середа. Спеціально для фільму був записаний саундтрек. Його створив мазикант Андрій Винницький зі своїм гуртом. В процесі роботи була задіяна і аерозйомка. Над Карпатами спеціально літали оператори на мотопараплані та глікоптері.

04-case

Документальний фільм

«Пласт — український скаутинг»

Весною 2013 року у щотижневій історичній програмі Андрія Охримовича «Машина часу» на 5-му каналі було показано шість серій програми про Пласт, яка знімалася понад півроку, зокрема на літніх пластових таборах.

1 серія | 2 серія | 3 серія | 4 серія | 5 серія | 6 серія

 

14-case

Телевізійна програма

«Щоденник для батьків»

Програма «Щоденник для батьків», яку веде Вікторія Єршова на телеканалі «Тоніс» вийшла у ефір 6 липня 2013 року.

 

05-case

Реаліті-шоу

«Вихователі»

Програма «Вихователі», яка вийшла на екрани у жовтні 2013 року, є однією з серій реаліті-шоу «Покажи їм! Львів-Донбас шоу» — спільного проекту телеканалів «Донбас» та ZIK. Десять історій зіткнення та порівняння двох способів життя, яке висвітлило найпоширеніші стереотипи та міфи про два полюси України. Вихователь з Донецька Іван потрапив на пластовий табір у Карпатах, а львів’янка Ульяна — у дитячий відпочинковий табір на сході країни.

32-case

Документальний фільм

«Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939»

«Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939» — український документальний фільм 2012 року, поставлений режисером Тарасом Химичем, композитором Любомиром Соломченком і продюсером Тарасом Чолієм. Ґрунтовне дослідження історії Закарпаття періоду 1919—1939 років сфільмоване кіностудією «Invert Pictures» на замовлення громадської організації «Західно-Український Центр Історичних Досліджень». «Срібна Земля» продовжує серію документальних стрічок про історію України. Попереднім проектом є фільм «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939–1941» (2010 рік). Сезон прем’єр нової документальної стрічки у містах України розпочався 14 березня 2012 року з міста Ужгород.

У фільмі поєднано три сюжетні лінії — розповіді очевидців, маловідомі документи, майстерно відзняті краєвиди та художні сцени. У звуковій палітрі кінострічки гармонійно переплетені авторська та етнічна музика.

Важливою лінією у документальній стрічці є спогади очевидців й учасників подій міжвоєнного періоду на Закарпатті. Загалом до фільму було опитано понад 20 людей. Зокрема, у фільмі використано уривки спогадів з інтерв’ю Степана Стойки, Євгена Гладишевського, Юрія Сливки, Василя Белея, Богдана Пришлякевича, Анастасії Халахан та інших. Деякі з очевидців вже померли (Василь Белей, Михайло Петричко та Панько Попович).

У фільмі відтворено культурне життя, елементи одягу та побуту русинів-українців Закарпаття, реконструйовано костюми січовиків Карпатської Січі, однострої пластунів, майстерно відзняті гірські пейзажі. Такі деталі роблять фільм колоритним та ознайомлюють сучасного глядача з культурними особливостями місцевості та людей, що жили у 1919–1939 роках. Навіть спеціально відзняті художні сцени, використані у фільмі, відтворені на основі історичних фактів.

Стрічка є новою спробою усвідомлення історичної ролі Закарпаття для України та Центрально-Східної Европи. Це епічна розповідь про історію розвитку й становлення цього мальовничого куточку України. Адже багатонаціональний край в минулому неодноразово ставав причиною воєн і геополітичних конфліктів.

29-case

Документальний фільм

«Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941»

«Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941» — український документальний кінофільм 2010 року, поставлений режисером Тарасом Химичем і продюсером Тарасом Чолієм. У головних ролях Галина Далявська, Юрій Хвостенко, Лев Рега, Володимир Правосудов та Наталя Лісова, в епізодах знімався старший пластун Віктор Гурняк, ОЗО. Фільм був випущений студією «Invert pictures» на замовлення «Західноукраїнського Центру історичних досліджень». Над створенням стрічки працювали і професійні музиканти — Андріана, гурт «Піккардійська Терція».

Документальний ігровий фільм «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941» розповідає про події на Західній Україні перед початком Другої світової війни, прихід радянської влади, зміни кордонів і зникнення цілих держав з карти світу. Стрічку створено на основі архівних документів, матеріалів і спогадів свідків, представників українського, польського і єврейського народів довоєнної Галичини, які до 40-х років ХХ століття становили основний етнічний склад цього регіону. У фільмі використано кінохроніку та коментарі провідних науковців-істориків.

Ідея зняти фільм з’явилася 17 вересня, за рік до його прем’єри, бо 17 вересня 1939 року радянська армія вступила в Західну Україну, почалася окупація. Саме цей історичний факт спонукав творців фільму до думки, що про цю подію потрібно зняти фільм. Інша причина зняти фільм: «Це люди, які ще сьогодні живуть і були очевидцями тих подій», — розповів продюсер фільму Тарас Чолій.

31-case

Художній фільм

«Нескорений»

«Нескорений» (англ. «The Undefeated») — фільм українського кінорежисера Олеся Янчука. Відзнятий на кіностудії «Студія Олесь-фільм», за сприяння Українського конгресового комітету Америки (УККА), за участю Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Головним консультантом фільму був Аскольд Лозинський (США). 30 вересня 2008 року фільм з’явився на DVD-дисках.

1950 рік. З кінцем Другої світової війни ведеться нерівна на теренах Західної України боротьба на два фронти: спочатку проти німецьких військ та диверсійних загонів НКВС СРСР, а потім — самотужки у лютому герці з усією каральною силою СРСР. У Карпатах продовжують збройну боротьбу частини та невеликі боївки Української повстанської армії.

На чолі армії — талановитий командир, славетний генерал-хорунжий Роман Шухевич, знаний серед воїнів УПА як Тарас Чупринка. Саме долю цього командира покладено в гостросюжетну й динамічну основу фільму «Нескорений»— це вдала спроба художніми засобами донести до глядача правду про події воєнного та повоєнного часу в Західній Україні.

06-case

Документальний фільм

«Побратими»

Документальний фільм «Побратими», підготовлений продюсерським центром «Закрита зона» вийшов на каналі «1+1» у 2008 році. Фільм розповідає про діяльність Пласту — Національної скаутської організації. Автор фільму — Наталка Фіцич, режисер — Сергій Цимбал, оператори — Олексій Александров та Сергій Тахмазов. У зйомках фільму взяли участь пластуни Київської станиці Пласту, їх батьки, приятелі Пласту.

10-case

Документальний фільм

«ЮМПЗ 2007»

Фільм про ЮМПЗ 2007 року, що відбулося в Канаді і присвячене 95-ій річниці заснування Пласту створений творчою групою пластунів під орудою Оксани Закидальської. Мистецьке і цифрове оформлення здійснила Софія Чировська.

28-case

Документальний фільм

«У рамках долі — Історія першої української дивізії УНА 1943—1945»

Документальний фільм режисера Тараса Химича, відзнятий 2005 року. Стрічка показує повну хроніку діяльності дивізії «Галичина». Фільм побудований таким чином, що глядач немов проходить з режисером всю хронологію подій, від зародження дивізії до останнього дня її існування. Численні інтерв’ю очевидців та учасників, фотохроніка подій (Україна, Австрія, Словаччина) дають об’ємну картину і розкривають історію з різних сторін.

За основу фільму взяли книгу колишнього підстаршини дивізії «Галичина», кулеметника Леоніда Мухи під назвою «З Австрії на Колиму. Спогади дивізійника». 45-хвилинній стрічці у вигляді хронологічного викладу подій, між якими вставлено спогади-монологи Леоніда Мухи притаманна щільна інформативність, відсутність авторських коментарів, свіжий і незаангажований погляд на події 60-річної давности.

На думку режисера, тему національно-визвольної боротьби українського народу висвітлено досить однобічно. Проте пошуки історичної правди вимагають об’єктивності та неупередженості. Тарас Химич так висловився про фільм: Цей фільм – не пафосна чи скандальна заява, «У рамках долі» — розповідь, яка має наштовхнути на роздуми, але нічого не пояснювати. Я хочу, щоб глядач зрозумів, що дивізія «Галичина» — це, передусім, долі 40 тисяч дивізійників, 16-17-річних хлопців, які там воювали.

07-case

Документальний фільм

«Відкриваємо планету Україна»

Документальний фільм про другу ювілейну міжкрайову пластову зустріч, що відбулася в Україні, після відновлення Пласту. ЮМПЗ, присвячена 90-літтю Пласту відбувалася 11-24 серпня 2002 року у два етапи — мандрівний та стаціонарний — на Львівщині, неподалік старовинного замку у Свіржі. Присвячена 90-літтю заснування Пласту. Закриття зустрічі відбулося у Львові. В цей час було перепоховано на Личаківському кладовищі основоположника Пласту — д-ра Олександра Тисовського. Над фільмом працювали: Надія Бодревич, Любомир Вєжбинський, Богдан Коник, Анжела Приставська, Андрій Гарматій та Ярина Шеремет.

09-case

Документальний фільм

«90-ліття Пластової Присяги»

Ця ж творча група створила фільм, присвячений 90-річчю першої Пластової Присяги. Фільм містить багато історичних фото та відеоматеріалів з історії Пластової організації в країнах поселення та часів відродження українського скавтінгу на початку 90-х, зокрема перше складання Пластової Присяги в Шевченківському Гаю у Львові 12 серпня 1990 року. Організацію Пласт благословив тоді митрополит Володимир Стернюк, який у своєму зверненні до молоді заявив: «Я також був пластуном».

11-case

Документальний фільм

Перше Всеукраїнське скаутське Джемборі

Перше Всеукраїнське скаутське Джемборі відбулось 15—25 серпня 1996 р. за керівництва та організації пластового куреня «Лісові Чорти» (голова оргкомітету — ст.пл. Нестор Дацишин, ЛЧ) та Ужгородської станиці. У Джемборі взяло участь більше 700 учасників — пластуни України, Словаччини, Польщі, США, Канади та Німеччини, а також представники інших скаутських організацій України, Швеції, Молдови, Данії, Франції та Польщі. Цікава, насичена 10-денна програма зустрічі відбувалася на Закарпатті, неподалік давнього Невицького замку. В часі джемборі відбулася також науково-практична конференція (Ужгород) та святкування 5-ліття незалежності України. Над фільмом, створеним у Львівській телестудії «Око» працювали: Маркіян Дацишин, Сашко Поляков, Коба Аланія, Славко Козак, Любко Ясниський.

19-case

Документальний фільм

«Гартуючи юнацтво»

«Гартуючи юнацтво» — десята серія із циклу фільмів з історії України під загальною назвою «Золоте стремено», створеного на студії «Київнаукфільм» у 1993 році. Стрічка присвячена Українському Пласту. Автор сценарiю — Георгій Давиденко; режисер — Георгій Давиденко; оператор — Анатолій Солопай. Фільм розповідає про історію створення молодіжних організацій «Сокіл» (1893 р.) і «Пласт» (1911 р.), містить унікальні кадри посвячення каплички на Соколі (серпень 1993 р.), яку пластуни збудували в часі юнацького табору «Гайда до Пласту-1993». Своїми спогадами ділиться політичний діяч, учасник товариства «Пласт» у довоєнні часи Роман Іванович Кріп’якевич. У зйомках фільму взяли участь пластуни Київської станиці.

12-case

Документальний фільм

«Свято Весни в Міттенвальді, 1947»

Документальний фільм, підготовлений Фільмовою службою Пласту у 1965 році. І хоч його можна знайти на мережі під назвою «Свято Весни в Міттенвальді, 1947», однак це назва лише першої частини цього фільму, яка розповідає про історичну зустріч українських пластунів, присвячену 35-літтю Пласту. Така зустріч вперше відбувалась далеко від рідного краю — в Міттенвальді (Баварія, Німеччина) у 1947 році. А її учасниками були пластуни, які в той час перебували у таборах DP. Фільм містить унікальні кадри, відзняті Зиновієм Елиївим. Друга частина фільму розповідає про святкування 45 і 50-ліття Пласту і перші Ювілейні Міжкрайові Пластові Зустрічі (ЮМПЗ), які відбулись на оселях «Пластова Січ» в Грефтоні (1—3.08.1957 р., Онтаріо, Канада) і “Вовча тропа” в Іст-Четгемі (1—3.08.1962 р., Нью-Йорк, США).

13-case

Документальний фільм

«Свято Молоді “Рідної школи” у Львові, 1 червня 1930»

Коротенький німий 8-хвилинний фільм «Свято молоді» знятий у червні 1930 року у Львові в часі свята молоді, організованого українським культурно-освітнім товариством «Рідна школа». Показано табір молоді, гімнастичні вправи у виконанні учнів торговельної, промислової, народних та середніх шкіл. На сьогоднішній день це є найстаріший фільм, у якому присутні українські скаути — пластуни. Автором стрічки був пластун, член куреня «Орден Залізної Остроги», фотограф, згодом знаний початківець кінематографії у Галичині – Юліян Дорош. Фільм віднайдено у центральному державному кінофотофоноархіві України Дмитром Яремою та Тарасом Зенем. Оцифрувати раритетні плівки допоміг Олександр Рябокрис. Цікавим фактом є те, що у стрічці серед пластунів присутній Митрополит Андрей Шептицький. За словами істориків, це єдине відео, де зафіксований тодішній голова УГКЦ, що збереглось до нашого часу.