Глава УГКЦ блаженійший Святослав Шевчук відвідав пластовий табір-музей «Сокіл»

Глава УГКЦ до пластунів: «Щоби стати людиною, потрібно навчитися любити, − любити Бога і Україну»

«Для мене сьогодні це особлива і зворушлива хвилина. Я зміг пройти по стопах моїх великих попередників, митрополита Андрея Шептицького і світлої пам’яті патріарха Любомира, на цю гору, до цього пластового табору «Сокіл». Вдячний Богу, що уклав мою дорогу так, що я зміг прийти сьогодні до вас, щоб разом бути, разом молитися і разом думати, як нам будувати насамперед власну душу, нашу українську молодь, будувати нашу вільну і незалежну Україну».

У рамках зустрічі владика Святослав відправив  молебень за Україну та пластову молодь. Із ним співслужили Архиєпископ Володимир, Митрополит Івано-Франківський, і владика Йосафат, Єпископ-помічник Івано-Франківський, священики-пластуни, духовенство з навколишніх  парохій. Після молебня всі помолилися панахиду за пластунами, які віддали своє життя за Україну в зоні АТО.

«Вони дали доказ найвищої любові. Історія цього пластового табору показує, що цілі покоління тут вчилися любити Україну. Недаремно, коли чергові окупанти окупували цю землю, то передусім заборонили Пласт, бо розуміли, що звідти виходять свідомі українці, готові навіть своїм життям пожертвувати в ім’я Боже і вільної та незалежної Української Держави. Дякую всім дівчатам і хлопцям, які пішли цією дорогою і стали пластунами, стали на цю дорогу навчання, гартування духу і тіла. Дякую всьому пластовому проводу, наставникам, які взяли на себе великий обов’язок виховувати в любові до Бога і України майбутні покоління. Дякую батькам, що довірили своїх дітей українському Пласту», − сказав Блаженніший Святослав.

«Хочу скористатися цією нагодою, аби висловити свою пошану і абсолютну підтримку українському Пласту. Усім вам тут присутнім Блаженніший Любомир свого часу сказав, що найбільшим своїм життєвим завданням він вважав бути Людиною. Переконаний, можливо, цю думку в його серце свого часу вклав саме український Пласт».

На його погляд, аби бути справжньою Людиною, потрібно навчитися любити, − любити Бога і ближнього: «Як ми навчимося і будемо вміти любити Бога і Україну, тоді щодня зможемо ставати дедалі більше справжніми людьми, які здорові і душею, і тілом, любов яких є загартована, випробувана і справжня. Тому, гадаю, саме тут, на цій землі, ми відчуваємо, як Церква і Пласт повинні разом працювати і йти в ногу, аби забезпечити українській молоді можливість навчитися любити».

«Одного разу до Блаженнішого Любомира прийшла стурбована дівчина і сказала: «Ваше Блаженство, а як можна навчитися любити?» А він їй на це: «Дитинко, потрібно попробувати». Гадаю, саме такі пластові табори дають дівчатам і хлопцям нагоду спробувати навчитися любити, поважати одне одного, любити тих, хто поруч і дарує нам себе, свій час, свою увагу, навчитися любити Бога через своїх батьків, наставників, учителів, а Україну через цю землю, на якій ви перебуваєте, через ці гори, природу, яка нас оточує», − сказав Блаженніший Святослав.

Глава Церкви запевнив пластунів: «У моїй особі ви маєте приятеля, друга, який прагне разом із вами крокувати, бо я теж хочу навчитися любити Бога і Україну. Гадаю, ми на цій дорозі допомагатимемо одне одному, подаючи руку. Прагну запевнити вас, що УГКЦ – ваша мати, вас пригортає і готова дати вам усе, чого ви потребуєте. Мені дуже приємно було почути, що тут, у пластовому таборі «Сокіл» щодня служиться Божественна Літургія і майже всі пластуни приступають до Святого Причастя. Це необхідна пожива, аби вміти любити. Бо той, хто споживає Бога, що є Любов, має силу любити».

Найбільш зворушливим моментом зустрічі Глави Української греко-католицької Церкви Святослава Шевчука стало спільне фото,  яке продовжило добру пластову традицію, започатковану ще у 1927 році Митрополитом Андреєм Шептицьким – опікуном та подвижником пластового руху в Україні.

Довідка. Пластовий табір-музей «Сокіл» є найдавнішою оселею Пласту, яка знаходиться на схилі гори Сехліс неподалік с. Гриньків Рожнятівського району Івано-Франківської області. «Сокіл» розбудовано пластунами на ділянці церковних земель, подарованій пластунам  Митрополитом Андреєм Шептицьким.  Вперше оселя була посвячена в 1926 році. Щороку (до 1939 р.) тут відбувалися табори для юнацтва, які мали велике значення для національного виховання і фізичного гарту молоді під час польської окупації. На Соколі таборували сотні пластунів і пластунок, кожен з них зберіг у пам’яті неповторний чар пластування та любов до Бога і України.

У 1990 році пластуни повернулися на «Сокіл». Влітку 1993 року учасники табору «Гайда до Пласту» встановили на території хрест в пам’ять пластунів, які склали свої життя в боротьбі за незалежність України та збудували дерев’яну капличку в честь св. Юрія Переможця, патрона Пласту. З цього часу пріоритетом є відбудова табору-музею.

Таборувати на «Соколі» чи долучитися до його розбудови — неабияка честь для кожного пластуна.