10 вересня 20 17 р. в часі відкриття чергового пластового року місті Коломиї відбулося вручення пластового ордена Святого Юрія в сріблі пластунові сеніору другові Любомиру Грабцю за його наполегливу працю із часу відродження Пласту в Україні. За більш ніж два десятки років друг Любомир виховав не одне покоління юних патріотів. Цій справі він віддає увесь свій час, душу і серце. І без будь-якого популізму, самопіару. Навіть отримуючи орден, зі сльозами на очах друг Любомир скромно зазначив, що є люди, які більше заслуговують на цю нагороду. Ти заслужив, друже Любомире! Ти є прикладом для всіх нас! СКОБ!

Грабець Любомир (нар. 15.09. 1942, с. Слобода Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — студент Львівської консерваторії, організатор міжвузівського студентського хору, вчитель, громадський діяч. Народився в м. Любачів (нині Польща), а записаний як уродженець с. Слобода на Гуцульщині. Батько, Омелян Петрович (1911-1944), – командир групи УПА «Південь». Мати, Тарновецька Галина Юліанівна (1916-2006), заарештована 1948 р. і засуджена на 25 р. як дружина полковника УПА. 

Міжвузівський студентський хор, одним з керівників якого був Л. Грабець започаткував перші прилюдні колядування у Львові – вони тривали від католицького Різдва до Йордана.  У цьому колі ходив самвидав: «Щоденник» В.Симоненка, вірші І.ДрачаА, Л.Костенко, статті І.Дзюби. Після арештів М.Гориня та інших шістдесятників Л.Грабець збирав гроші на поновлення друку самвидаву.

Восени 1965 року був виключений з консерваторії і змушений був повернутися у Коломию, де вчителював до 1990 р. Любомир був добрим учителем. Керував шкільним хором, ансамблями сопілкарів, скрипалів, вокальним ансамблем, які неодноразово ставали лауреатами всеукраїнських і всесоюзних конкурсів. Та КГБ не переставав турбувати його. 1990-94 працював завучем Коломийської ґімназії. Під час перших демократичних виборів був обраний депутатом міської та обласної рад. 1994-1995 – заввідділом виховної роботи Івано-Франківського обласного управління освіти. Започаткував патріотичні експедиції в Чорний ліс, створення музеїв у школах, традицію до річниці УПА запалювати ватри, де була боївки, криївки, сприяв розвитку пластового руху на Франківщині. 2002-2004 був заступником Коломийського міського голови, з 2004 – директор Коломийського будинку освіти.